(яслах, майданчиках, школах, дитячих садках тощо). Про це ми докладніше поговоримо далі, коли порушимо питання про ролю вчителів в боротьбі з статевими ненормальностями. Крім того, треба більше освітлювати і в пресі статеве виховання, щоб весь час підтримувати цю працю так з боку батьків як і з боку вчителів.
Є думка, що краще менше писати й говорити з статевого питання, бо це лише править за зайвий статевий подразник. Ця думка цілком неправдива. Не можна мовчазно провадити боротьбу проти соціяльних недуг. Не треба подавати порнографії та бульварщини з цим питанням — це правдиво. Але слід питання це ставить руба й цілком його висвітлювати. Буде ліпше, коли дитина матиме відповідь на питання з статевого життя від батьків, вихователів, аніж вона розв’яже випадково їх за допомогою вулиці. Потрібна науково-популярна книжка.
Отже, потрібно є статеве виховання нашої зміни — дитинства — з перших років його життя. А для цього треба підготувати батьків. У боротьбі з онанізмом з ранніх років має велику вагу, якщо батьки уважно ставитимуться до всього, що стосується до статевого чуття дитини. Якщо батьки помітили, що дитина починає онанувати або просто подразнювати природження, несвідома того, що робить, то вони, безперечно, легко можуть виправити свою дитину. Уважно спостерігаючи поводження дитини, помітивши, що дитина починає подразнювати своє природження, батьки повинні сказати ди-
