Боротьба за новий родинний побут — справа довгочасна й не легка. В міру нашого поступу на соціялістичному шляху здорові нові форми побуту й праці остаточно вилікують статеву розпусту.
Проте, крім цієї загальної перспективи вилікування від статевих збочень молодого покоління, треба вже й нині скеровувати боротьбу з дитячим онанізмом проти головних причин його розвитку.
Трагедія статевого життя полягає в тому, що статеве чуття пробуджується надто рано. Усі сили треба спрямувати на те, щоб не тільки його не пробуджувати, але коли вже воно почало виявлятись, затримати цілковите пробудження статевого чуття. Не треба побоюватись, що цим ми знесилимо статевий інстинкт. Цей інстинкт з природи дуже міцний, а до того ще й соціяльні умови капіталістичного суспільства розпалили його незвичайно. Література, видовища допомагали цьому розпалюванню. Слід всіма способами послаблювати статеве перенапруження в нашому житті. Література, видовища повинні придатися на оздоровлення статевого життя та статевих відносин, а не знеправлення їх. Щодо дорослих, то від них треба вимагати охорони дитинства від статевої розпусти. Бо дорослі онаністи часто-густо заражають онанізмом дітей, що їх наслідують. Дорослих можна переконувати, ставити їм вимоги — дитинство треба виховувати. Отже зрозуміло, чому останнім часом так багато пишуть про статеве виховання в родині та школі.
