Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область.djvu/674

Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

12 липня 1942 року німецько-фашистські загарбники захопили Артемівськ. Настали чорні дні фашистської окупації. Гітлерівці по-звірячому замучили дев’ять жителів селища, в тому числі Михайла Якимця, Івана Сорокіна, Бориса Ільмана, Іллю Штейна, Макара Судилівського. На каторжні роботи в Німеччину фашисти забрали 177 жителів.

Чинячи нечувані звірства в селищі, фашисти методично знищували все те, що було добуто нелегкою працею радянських людей. Гітлерівці зірвали і затопили шахту № 10 ім. Артема, зруйнували 16 893 кв. метрів житла, спалили клуб, розгромили будинки обох середніх шкіл і магазинів. Приміщення станції Кипуча було перетворене на руїни.

2 вересня 1943 року жителі селища зустрічали своїх визволителів — воїнів 315 стрілецької дивізії під командуванням полковника Д. C. Куропатенка. З перших же днів після визволення трудівники Артемівська взялися за відбудову селища, показуючи зразки самовідданої праці.

Країна відчувала потребу у вугіллі, воно необхідне було для перемоги над ворогом. І гірники, відбудовуючи шахту № 10, розпочинають видобування вугілля на дрібних шахтах Краматорської групи, розташованих за 4 км від шахти № 10 ім. Артема. У травні 1944 року видобуток вугілля по цій групі шахт становив 150 т на добу, а в грудні — майже 500 т. За 1944 рік артемівці дали Батьківщині 52 тис. т вугілля[1]. По три-чотири норми виконували забійники О. М. Гладунов, брати І. П. та Г. П. Варламови, М. М. Губкін, К. Й. Ушаков. Трудові діла гірників та всіх жителів селища зводилися до одного — прискорити розгром ворога, наблизити бажаний день Перемоги.

Багато артемівців відзначилося у боях з фашистськими загарбниками. За мужність і героїзм орденами та медалями нагороджено 447 жителів Артемівська; зокрема, В. Д. Стасюка удостоєно звання Героя Радянського Союзу.

Піднімаючи з руїн вугільні підприємства, трудящі вживали дійових заходів до якнайшвидшої відбудови культурно-освітніх, медичних та інших установ селища. До кінця 1943 року зусиллями колективу шахтарів було відбудовано 1775 кв. метрів житлової площі. Розпочали роботу школа, лікарня. На початку 1944 року стала функціонувати бібліотека, дитячий садок і ясла, їдальня та пекарня, швейна і шевська майстерні. При клубі став працювати драмгурток, демонструються кінофільми. Організовується підсобне господарство по виробництву сільськогосподарських продуктів. Комуністи селища, очолені парторгом С. П. Хоржевським та його заступником Я. Ф. Мойсеєнком, на всіх вирішальних ділянках виробництва особистим прикладом вели за собою трудівників Артемівська. В результаті самовідданої праці гірників у 1946 році, до 29-ї річниці Великого Жовтня, шахта № 10 ім. Артема була повністю відбудована.

Серед шахтарів розгортається соціалістичне змагання за збільшення видобутку вугілля; в ньому взяло участь понад 2 тис. гірників. Менш як через рік після від

  1. Луганський облпартархів, ф. 181, оп. 1, зв. 14, спр. 137, арк. 39.