Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область.djvu/486

Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

будинках відпочинку, у туристських мандрівках. У 1966 році за пільговими путівками у здравницях країни побувало понад 3700 робітників Лисичанська.

Серед працівників медичних закладів Лисичанська великою повагою користується хірург Ю. Л. Багриновський, який в лікарні трудиться з 1949 року; За цей час він повернув працездатність і життя багатьом трудівникам. Це людина яскравого таланту і сміливого розуму. Його складні операції — це плоди багатьох років щоденної впертої і сумлінної праці, невтомних пошуків, безсонних ночей, годин роздумів… Радянський уряд гідно оцінив труд Ю. Л. Багрииовського, нагородивши його орденом Леніна[1]. Досвідченим і вмілим вихователем молодих лікарів є завідуючий хірургічним відділом лікарні ім. В. І. Леніна — В. П. Сергієвський. За 36 років роботи в лікарнях та госпіталях на фронтах Великої Вітчизняної війни він зробив більше 25 тис. операцій. Під його керівництвом набули високої кваліфікації багато молодих хірургів. В. П. Сергієвського часто можна зустріти на підприємствах міста, де він розробляє заходи по зниженню травматизму, виступає з лекціями перед трудящими. За сумлінну і невтомну працю В. П. Сергієвського у 1967 році нагороджено орденом «Знак Пошани».

Лисичанськ добре відомий також і на спортивній карті України як осередок досягнень по розвитку фізичної культури[2].

До послуг трудящих — 3 стадіони, 17 футбольних полів, 33 спортивних зали, 90 волейбольних, баскетбольних та інших майданчиків, 12 літніх туристських баз. Добровільні спортивні товариства «Спартак» та «Авангард» об’єднували у 1967 році 22 тис. чол., які систематично займаються одним або кількома видами спорту. В Лисичанську виховано 6 майстрів спорту, понад 3 тис. сиортсменів-розрядників та понад 6300 спортсменів юнацьких розрядів. Чемпіоном республіки в бігу серед юнаків став у 1966 році студент гірничого технікуму В. Савченко, уславив шахтарське місто також веслувальний на байдарці і каное М. Чужиков. Він у 1964 році удостоєний звання Заслуженого майстра спорту СРСР. Чужиков також чемпіон Олімпійських ігор у Токіо по веслуванню, лауреат IV ювілейної спартакіади народів СРСР. На ювілейних спартакіадах України і Радянського Союзу М. Чужиков у 1967 році завоював 3 золоті і 1 срібну медалі.

Неухильно зростає матеріальний та культурний рівень трудящих. Так, середня заробітна плата робітника збільшилась за роки семирічки (1959 — 1965 рр.) на 18 проц. Розмір пенсії, порівняно з 1955 роком, зріс у 2 рази. Про поліпшення добробуту трудящих свідчить зростання товарообігу. У 1966 році населенню продано товарів на суму 72,6 млн. крб.— на 23,5 млн. більше, ніж у 1958 році. До послуг трудящих понад 50 промтоварних магазинів, 100 продовольчих, 5 книжкових, понад 80 підприємств громадського харчування, багато кіосків, павільйонів.

Рік у рік зростають асигнування на розвиток народної освіти, які у 1966 році становили 3,4 млн. крб.— в три рази більше, ніж у 1952 році. Діти трудящих навчаються у 7 середніх, 15 восьмирічних, 4 початкових школах. Для дорослого населення діє 6 шкіл робітничої молоді та заочна середня школа. В 1967 році в усіх школах налічувалося 20,7 тис. учнів. Знання в маси несуть 825 вчителів.

Памятник В. М. Сосюрі у м. Лисичанську.

  1. Газ. «Новый путь», 10 січня 1967 р.
  2. «Спортивна газета», 6 і 13 липня 1967 р.