підносить трудову славу Шляхової, доярка К. П. Карман. За високі надої молока ще 1962 року її було нагороджено орденом «Знак Пошани», а в переддень відкриття XXIII з'їзду КПРС вона удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. За чверть віку роботи на фермі К. П. Карман надоїла мільйон кілограмів молока. З року в рік вона добивається зростання надоїв. У 1968 році прославлена доярка одержала Золоту медаль Виставки досягнень народного господарства. Так, вона стала володаркою двох золотих, трьох срібних і однієї бронзової медалей ВДНГ.
План на 1966—1970 роки відкрив нові перспективи для шляхівчан, які добилися дальших успіхів у розвитку колгоспного виробництва. За роки восьмої п'ятирічки країна одержала понад мільйон пудів шляхівського хліба. А тваринники колгоспу ще в першій половині 1970 року успішно справилися з планами п'ятирічки у виробництві м'яса, молока, яєць. Завдання п'ятирічного плану виконані і по всіх інших галузях виробництва.
Ідучи назустріч 100-річчю з дня народження В. І. Леніна, трудівники Шляхової взяли високі зобов'язання на 1970 рік. За досягнуті успіхи в соціалістичному змаганні на честь Ленінського ювілею ЦК КПРС, Президія Верховної Ради СРСР, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС нагородили ордена Леніна колгосп ім. XXII з'їзду КПРС Ленінською ювілейною Почесною грамотою[1], а 226 колгоспників — ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження В. І. Леніна». Голова колгоспу Г. Й. Кузик за успіхи, здобуті господарством у минулій п'ятирічці, нагороджений орденом Жовтневої Революції.
Дальшому піднесенню господарства сприяє комплексна механізація, яка дедалі ширше впроваджується в усіх галузях. Якщо на початку існування колгоспу тут був лише один трактор, то тепер щовесни на лінійку готовності стають 87 тракторів, 57 комбайнів, 89 автомашин, понад 400 різних грунтообробних знарядь. Господарство повністю електрифіковано. Всі основні роботи на вирощуванні і збиранні врожаю механізовано. Ефективно використовуються механізми в тваринництві. Гордістю шляхівчан є тваринницьке містечко. Тут усе поставлено на промислову основу з дотриманням передових технологічних способів відгодівлі худоби, свиней і птиці. У корівниках — система трубопроводів, машини для доїння, автонапувалки, транспортери.
Великий рівень механізації основних галузей колгоспного виробництва і зростання енергоозброєності полегшує умови праці трудівників села, збільшує питому вагу серед сільського населення кваліфікованих спеціалістів-механізаторів. У Шляховій в колгоспному господарстві працює понад 200 трактористів, комбайнерів і шоферів. Тепер у Шляховій живуть і працюють трудівники багатьох спеціальностей: агрономи різного профілю, інженери, зоотехніки, механізатори, механіки, крановщики, сантехніки, муляри та багато інших. Професійна підготовка здійснюється через курси майстрів рільництва й тваринництва, школи підвищення класності механізаторів. Працюють університети сільськогосподарських та економічних знань. Збільшується число спеціалістів сільського господарства з вищою й середньою спеціальною освітою, яким належить важлива роль у веденні господарства. У селі їх — двадцять п'ять чоловік, а головний агроном Г. В. Задніпрянець — кандидат сільськогосподарських наук.
В селі діє лекторій, до його роботи залучені вчителі, агрономи,
- ↑ Газ. «Радянська Україна», 7 квітня 1970 р.
