Сторінка:Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область.djvu/157

Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

Вулиця Леніна в Бершаді. 1970 р.


тичне місто з суцільною письменністю. Про здоров'я трудящих піклуються понад 50 лікарів, які працюють у 2 лікарнях, а також медпрацівники інших медичних закладів. Діти шкільного віку навчаються в 2 середніх школах, восьмирічці та в школі-інтернаті. їм передають знання і досвід понад 100 педагогів. Більш як двісті обдарованих дітей розвивають свої здібності в семирічній музичній школі, яка існує понад 10 років. Жителі Бершаді відвідують 4 бібліотеки, 3 міські клуби, 2 кінотеатри, в т. ч. широкоформатний кінотеатр «Космос».

Цікаво проводять своє дозвілля трудящі в численних гуртках та студіях художньої самодіяльності, які є на всіх підприємствах, в навчальних закладах. Хоровий і танцювальний колективи спиртового комбінату — дипломанти республіканського огляду колективів художньої самодіяльності. Незмінним успіхом користуються не тільки в районі, але й в області хор вчителів міста, естрадний оркестр, драматична студія медучилища. Чоловіча народна хорова капела районного будинку культури — переможець республіканського конкурсу серед колективів районних будинків культури. В новому приміщенні районного будинку культури завжди багато молоді, вона вдосконалює свою виконавську майстерність в численних студіях та гуртках. Тут же працюють члени самодіяльної кіностудії «Колос», вагомим доробком якої є кілька кінострічок про творчу працю, дозвілля, побут жителів міста.

Пишаються бершадці своїм містом, цікавляться його історією, знають видатних земляків, самовідданою працею здобувають трудову славу підприємствам. На революційних, бойових, трудових традиціях виховується нове покоління. Впевнено дивляться вони у майбутнє свого квітучого соціалістичного міста, вносять свій особистий вклад у спільну справу.

А. Р. ЛОКАЄНКО, О. О. ХИЖУК


ДЖУЛИНКА

Джулинка — село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км від районного центру, на лівому березі Південного Бугу, залізнична станція. Через село протікають дві безіменні притоки Південного Бугу. Населення — 4685 чоловік.

Назва села, очевидно, походить від татарського слова «джуя», що значить «сміливий». Напередодні реформи 1861 року у Джулинці налічувалося 323 двори, 922 ревізькі душі[1]. Реформа 1861 року не виправдала сподівань селян. Тяжка підневільна праця, великі викупні платежі (щорічно слід було сплачувати близько 5 тис.

  1. Хмельницький облдержархів, ф. 112, оп. 1, спр. 1002, арк. 31—36.