НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ, ЦЕНТРИ СЕЛИЩНИХ І СІЛЬСЬКИХ РАД БАРСЬКОГО РАЙОНУ
БАЛКИ — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі річки Рову, за 1,5 км від районного центру, за 5 км від залізничної станції Бар. Населення — 1630 чоловік. Сільраді підпорядковані села Адамівка, Йосипівці, Окладне, Чемериси-Барські.
У Балках розташована бригада колгоспу ім. Фрунзе, центральна садиба якого міститься в селі Йосипівцях. За бригадою закріплено 241 га землі, у т. ч. 208 га орної. В господарстві вирощують зернові культури, цукрові буряки, розвинуте тваринництво м'ясо-молочного напряму.
Працюють восьмирічна школа, бібліотека, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт.
Є партійна (утворена 1925 року) і комсомольська (1927 рік) організації, які об'єднують 31 комуніста і 51 комсомольця.
Балкп засновані в XV ст. Під час народно-визвольної війни, у 1649 році, село визволяли від польської шляхти загони полковника Максима Кривоноса, а в 1651 році — війська Богдана Хмельницького.
В селі жив М. Є. Врублевський — член першого Радянського уряду України.
ВЕРХІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Лядові, за 25 км від районного центру, за 12 км від залізничної станції Копай. Через село проходить шосе. Населення — 935 чоловік. Сільраді підпорядковане село Примощаниця.
У Верхівці розташований колгосп «Зоря комунізму», за якпм закріплено 3775 га землі, у т. ч. 2775 га орної, а також відділення Барського рибгоспу. 1971 року в селі став до ладу комбікормовий цех, де виробляють за зміну до 3 тонн борошна білкових кормів.
В селі є середня школа, клуб, 2 бібліотеки, дільнична лікарня. Виходить колгоспна багатотиражна газета «Вперед до комунізму».
33 комуністи і 87 комсомольців трудяться на вирішальних ділянках господарства і культури. Комсомольська організація існує тут з 1927 року.
Село засноване у XVII ст. В 1826—1827 рр. в селі жив видатний польський поет-демократ Юліуш Словацький. У 1845 році селяни-кріпаки відмовились коритися поміщикові, для їх утихомирення ввели військову команду. В липні 1905 року спалахнув страйк. Організатором його була батрачка Ф. С. Криворучко.
Під час Великої Вітчизняної війни діяла підпільна група, яку очолював М. І. Гринюк. Після розстрілу патріота нею керував П. М. Кривда. Воїнам-односельцям, які загинули під час війни, в селі встановлено пам'ятник.
ВОЙНАШІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 5 км від районного центру, поряд з залізничною станцією Бар. Населення — 707 чоловік. Сільській Раді підпорядковані села Заможне, Затоки, Каноницьке, Мирне, Міжлісся, Пляцина і селище станції Бар.
У Войнашівці розміщується центр радгоспу «Заповіт Леніна». Господарство має 2846 га землі, у т. ч. 1892 га орної, 56 га саду. В радгоспі розвинене землеробство і тваринництво. Вирощують зернові, цукрові буряки, соняшник та інші культури. В 1969 році зібрано по 30 цнт пшениці з гектара на всій площі посіву.
Працюють середня школа, клуб, бібліотека, медпункт.
Є партійна і комсомольська (утворена 1921 року) організації. Нині в селі налічується 56 комуністів та 36 комсомольців.
18 червня 1905 року відбувся страйк сільськогосподарських робітників, вони вимагали підвищення заробітної плати.
ВОЛОДІЇВЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Лядові, за 26 км від районного центру, за 3 км від залізничної станції Копай. Населення — 938 чоловік. Сільраді підпорядковані села Зелене, Мар'янівка.
У Володіївцях розташована комплексна бригада колгоспу ім. Кірова, за якою закріплено 1201 га землі, у т. ч. 1088 га орної. В господарстві вирощують зернові культури, розводять м'ясо-молочну худобу.
Працюють восьмирічна школа, дві бібліотеки, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт.
З 1927 року існує партійна організація, з 1928 — комсомольська. Нині вони об'єднують 37 комуністів і 50 комсомольців.
Володіївці засновані у XV столітті.
