Як далеко говорить нарід по нашому, рускою або україньско-рускою мовою[1], так далеко сягає наша руска земля. Живе україньско-руский нарід давними густими селитьбами в Австрийско-угорскій державі, де заселив більшу (східну) часть Галичини, більшу часть Буковини і північно-східну часть Угорщини, а в Росиї цїлу полудневу сторону аж до Чорноморя. А крім того є розкинені селитьби Русинів в північній Америцї (в Канадї і З'єдинених Державах), в полудневій Америцї (в Паранї) та в східній Азиї (на Сібірі, над рікою Амуром). Всїх Русинів числять мало що не 30 мілїонів душ, а край населений руским народом майже рівнає ся обшаром Австрийско-угорскій монархії.
1. Початок рускої держави. Перші рускі князї.
Руский нарід з давен давна проживав над рікою Днїпром (згадують про се лїтописцї вже на 600 лїт
- ↑ Назву Україна находимо дуже давно в руських лїтописях. Так називали ся не лише пограничні (українні) рускі землї, але нарід почав так називати всї рускі землї в росийскім царстві. Україньским зве ся також весь руский нарід в супротивности до великоруского або московского. Є він східною частиною великого славяньского племени.
