7. Митрополит Петро Могила, основник Київскої Академії.
Православні намагали ся поборювати унїятів і католиків також наукою і просьвітою і в тій цїли засновували школи і печатнї і видавали всякі книжки. Окрім Ставропигійскої школи у Львові вславила ся київска школа, заснована при братстві церкви Богоявленя, котрої найзнаменитшим ректором (управителем) був вельми учений архимандрит Києвско-печерскої Лаври Петро Могила, що походив з волоскої шляхти. Своїм коштом висилав він молодих людий до заграничних шкіл і академій на науку і підготовив учителїв для своєї школи. Ставши митрополитом київским, перемінив він київску братску школу в колєґію або академію (на лад академій в Парижі і Кракові) і заснував там печатню і бурсу для убогої молодїжи. Київско-Могиляньска Академія була огнищем, а котрого вийшло багато славних і учених мужів, звідтам розходило ся сьвітло не лише на Руси але й в Московщинї, однак ревні змаганя Петра Могили (умер 1647 р.) не спинилиб були цїлковитого занепаду руского народу, колиб він сам був не станув в своїй оборонї під прапором козаччини.
1. Почини козаччини.
Татарске лихолїтє перемінило великі простори рускої землї в пустинї. Колиж рускі а опісля литовскі князї виперли Татарву аж на побережа Чорного і Азівского моря, вертали Русини помалу до зруйнованих городищ і селищ та заводили по тих пожарищах нове житє. Але житє на сїм степовім пограничу було повне
