короля. Польща і Литва з рускими землями повинні були мати рівні права, але опісля виявило ся, що Люблиньска унїя знищила самостійність великого князївства литовского і з того часу починає ся великий вплив Поляків особливо на рускі землї.
4. Наслїдки Люблиньскої унїї для Руси.
Після Люблиньскої унїї у великім князївстві литовскім і в руских землях стало обовязувати польске право і се відбило ся некористно на селянах. В Литві і на Руси жили селяни свобідно, а хоч нераз були безземельні і держали землї яко орандарі, але з часом добивали ся своєї власности і передавали свої землї дїтям, за котрі платили данину плодами до скарбу. На основі польского права устала свобода селян, шляхта вважала їх яко свою власність і орудувала ними яко кріпаками, хлопами. Крім дачок грішми і плодами відрабляли они панщину, а опісля Варшавский сойм віддав селян дїдичам з тїлом і майном і они мали право карати своїх підданих, сойм дав над селянами дїдичам право житя і смерти. Багато міщан переходить після Люблиньскої унїї на латиньску віру і стає Поляками. Повага руского духовеньства занепала, бо постановлювано владиками нераз людий сьвітских, зпоміж шляхти, що не мали званя до стану духовного, а лише уміли придбати ласку короля або єго двораків. Нераз владики допускали ся таких вчинків, які не лицювали з їх достоїньством. Низше духовеньство дійшло перегодом до великої темноти та зневаги і було зовсїм зависиме від дїдичів, котрі присвоїли собі право патронату се є право вибирати сьвященика для громади. Тимто рускі вельможі цурали ся православної віри
