Чернігівський полк [I, 329—337] зазнав великих територіальних змін. У 1649 р. він межував на півдні з Київським, Переяславським, Ніжинським і Прилуцьким полками; крайні північні сотні — Чернігівська, Сосницька, Батуринська, Конотопська; північна частина Чернігівського воєводства з Новгород-Сіверським і Стародубом до реєстрів не включена.
У 1649 р. до Чернігівського полку належало сім сотень.
Батуринська сотня — м. Батурин. Бахмацька сотня («сотня Бахмацкая») — м. Бахмач. Борзнянська сотня — м. Борзна; до сотні належала Загорівка (козаки — «загоровці»). Івангородська сотня — м. Івангород. Конотопська сотня — м. Конотоп. Сосницька сотня — м. Сосниця. Чернігівська сотня — м. Чернігів; сотні належали «борзенці».
Пізніше Чернігівський полк втратив більшу частину території — вона відійшла до Ніжинського полку. В 1654 р. у складі його названо тільки м. Чернігів, Седнів, Слабин і два «пусті городи» Лоїв і Любеч [II, 239; III, 30]. Межі Чернігівського полку доходили тоді до Київського і Ніжинського полків.
Чигиринський полк 1649—1654 рр. [I, 1—27; III, 28] займав територію по обох боках Дніпра і межував з Корсунським, Черкаським і Полтавським полками; крайні міста на півночі — Орловець, Баклій, Сміла, Жаботин, Медведівка, Вереміївка, Жовнин, Остап'я, Голтва; на півдні межі полку доходили до Чорного шляху і р. Цибульника та до Дніпра, по обох боках ріки.
У 1649 р. полк поділявся на 19 сотень.
Баклійська сотня («сотня Баклиская») — Баклій, згадується в 1654 р. як «городок» (теп. Балаклія). Боровицька сотня — м-ко Боровиця, в 1654 р. не згадується. Бужинська сотня — с. Бужин, у 1654 р. «городище». Вереміївська сотня — Вереміївка, в 1654 р. «городище». Воронівська сотня — Воронівка, в 1654 р. «городище». Голов'ятинська сотня («сотня Оловятинская») — Голов'ятин, у 1654 р. не згадується. Голтвинська сотня — Голтва, в 1654 р. «городище». До сотні належав, можливо, «городок» Манжелійка і м-ко Федорівка[1]. Жаботинська сотня — м. Жаботин. Жовнинська сотня — м. Жовнин («Желмин», теп. Жовнине) у 1654 р. «городище». До сотні належало, мабуть, і «городище» Чигирин Дуброва. Кременчуцька сотня — Кременчук, у 1654 р. «городище». До сотні належало, певно, м-ко Власівка. Крилівська сотня — Крилів, у 1654 р. «горо-
- ↑ Друга Федорівка є на південь від Чигирина при самому Чорному шляху, але чи була вона заселена в ті часи — невідомо.
