Вікіджерела

Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 2 (1966).pdf/144

Цю сторінку схвалено

Воронківська сотня — м. Воронків. Гельм'язівська сотня — м. Гельм'язів. Гоголівська сотня — м. Гоголів. До сотні належала Богданівка; тутешні козаки названі в реєстрах «Богдановци». Заворицька сотня — м-ко Заворичі, в 1654 р. належало до Київського полку [III, 28]. Козельська сотня (помилково «сотня Котельская») — м. Козелець, у 1654 р. при Київському полку [III, 28]. Моровська сотня («сотня Муравская») — Моровськ, у 1654 р. не згадується. Острянська сотня м. Остер («Остря»), в 1654 р. при Київському полку [III, 28]. Переяславська сотня — м. Переяслав. До Переяслава належали, мабуть, сотні, названі від імен сотників: Романенкова, Івана Коваленка, Чикменева, Оверка Сидоровича, Івана Бабича. Яготинська сотня — м-ко Яготин[1].

Пінсько-Турівський полк

Запорізьке військо зайняло Пінський повіт на початку 1657 р. У січні 1657 р. козацькі застави були в Турові і Висоцьку; в травні козаки зайняли Видибір над Стиром, перед тим, мабуть, Воронє над Горинню, потім Лосичі під Пінськом. 30 червня 1657 р. шляхта Пінського повіту склала присягу вірності Запорізькому Війську. За гетьманства Виговського границі полку означувано «між Горинею та Десною–Стиром»; осідком полковника був Турів, або Давидгородок[2].

Подільський полк

Запорізьке військо від початку повстання 1648 р. прагнуло оволодіти Поділлям. На початку 1649 р. уже зустрічаємо титул подільського полковника: так називається Іван Федорович Богун в листі від 24 лютого 1649 р.[3] За Зборівською угодою Подільське воєводство залишилось за Річчю Посполитою, лише Шаргородський округ перейшов під владу Запорізького війська і був включений до Браславського полку. Пізніше, під час походів на поляків, козацькі війська щораз глибше заходили на Поділля. В 1657 р., під час війни з Польщею, наново розпочато організацію Подільського полку. В січні 1657 р. бачимо під козацькою владою Калюс. Коли поляки з Кам'янця напали на це містечко, Богдан Хмельницький надіслав скаргу до царя про те, що поляки порушили перемир'я, укладене Віленською

  1. ↑ В одному списку 1654 р. (Акты ЮЗР, стор. 239–240) до Переяславського полку включено також Крукполе (теп. Крупіль, біля Нової Басані).
  2. ↑ Z dziejów Ukrainy. Kraków, 1912. стор. 563, 571 і дальші; Студії…, стор. 121.
  3. ↑ Z dziejów Ukrainy, стор. 492. Одночасно у Шаргороді перебував браславський полковник Данило Нечай (там же, стор. 396–397).
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Сторінка:Історичні_джерела_та_їх_використання._Вип._2_(1966).pdf/144&oldid=347013