Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 2 (1966).pdf/143

Ця сторінка вичитана
Паволоцький полк

Паволоцький полк засновано в 1651 р.[1] Як видно з реєстрів 1649 р. [1, 107—131] і списку міст 1654 р. [III, 29, 30], у склад Паволоцького полку увійшли західні міста Білоцерківського полку (Паволоч, Сквира, Антонів, Торчиця) і північні сотні Кальницького (Винницького) полку (Борщагівка, Погребище, Тетіїв). Сусідили з ним Винницький, Уманський і Білоцерківський полки, на заході межував з Волинським воєводством.

Поділу на сотні Паволоцького полку не знаємо, є тільки список міст і містечок 1654 р.

Антонів, місто — в 1649 р. належало до Білоцерківського полку; Борщагівка, місто — в 1649 р. у Кальницькому полку; Володарка, місто — в 1649 р. у Білоцерківському полку; Джунків (теп. Дзюньків), місто; Қошів, місто; Лобачів, місто; Паволоч, місто — в 1649 р. у Білоцерківському полку; Погребище, місто — в 1649 р. у Кальницькому полку; П'ятигори, місто в 1649 р. у Білоцерківському полку; Ружин, місто; Сквира, містечко — в 1649 р. у Білоцерківському полку; Стрижавка, містечко; Тетіїв, місто — в 1649 р. у Кальницькому полку; Торчиця, місто — в 1649 р. у Білоцерківському полку.

Переяславський полк

Переяславський полк у 1649 р. [1, 215—239] мав такі межі: на заході межував з Київським полком, крайніми містами тут були Моровськ, Остер, Заворичі, Гоголів, Боришполе, Воронків. З півдня була межа з Канівським і Черкаським полками. Південні сотні полку — Воронківська, Переяславська, Гельм'язівська. Зі сходу межують Прилуцький і Кропивенський полки; крайні сотні з цього боку — Биківська, Яготинська, Гельм'язівська. На півночі сусідили в 1649 р. Чернігівський і Ніжинський полки (крайні сотні Моровська і Козелецька), в 1654 р. — тільки Ніжинський полк.

У 1654 р. [II, 28; III, 239—240] сталася зміна границь між Київським і Переяславським полками. Від Переяслава до Києва відійшли Остерська, Козелецька, Заворицька сотні і північну межу склали Гоголівська, Басанська, Биківська сотні.

У 1649 р. Переяславський полк поділявся на 19 сотень, 14 з яких названі від міст.

Баришпільська сотня — м. Баришполе (теп. Бориспіль). Баришська сотня — м. Баришівка. Басанська сотня — м. Басань (невідомо чи Стара Басань, чи Нова Басань). Березанська сотня — м-ко Березань. Биківська сотня — м-ко Биків.

  1. Паволоцький полковник Іван Куцевич Минковський підписався вперше на акті Білоцерківської угоди. — «Памятники...», т. I, стор. 600.