сотня — м. Оржиця. Пирятинські сотні (дві) — м. Пирятин. Чернухинські сотні (дві) — м. Чернухи, у 1654 р. помилково написано «Селухи». Яблонівська сотня — м. Яблонів (теп. Яб- луневе).
Миргородський полк [I, 255—279; II, 239—240, 303—304; III, 30] мав границі з такими полками: на півночі — в 1649 р. з Чернігівським, у 1654 р. з Ніжинським; на заході — з Прилуцьким і Кропивницьким; на півдні і сході — з Полтавським; на сході межував також з Російською державою.
У 1649 р. в Миргородському полку було 16 сотень в 12 містах.
Глинська сотня — м. Глинськ. Комишанська сотня — м. Комишня. Констянтинівська сотня — м-ко Констянтинів (тел. Костянтинів). Краснопольська сотня — м. Краснополе, або Краснопіль (тепер не існує; Боплан позначає на правому березі Псла, в околиці Великої Обухівки)[1]. Лохвицька сотня — м. Лохвиця, Лубенські сотні (дві) — м. Лубни; одна сотня без окремої назви, друга — «лубенская сельская». Миргородські сотні (чотири) м. Миргород; одна сотня без назви, три названі від імені сотників: Гаврила Гладченка, Андросова, Кирила Поповського. Панківська сотня — у 1654 р. не згадується; положення невідоме. Роменська сотня — м. Ромни і с. Липова Долина. Сенчанська сотня — м. Сенча. Устивицька сотня («сотня Уцтивицкая») — Устивиця, в 1654 р. не згадується. Хорольська сотня — м. Хорол.
У 1654 р. не згадуються Панківська і Устивицька сотні, а названі ще нові осідки сотень: м. Жигимонтів[2], м-ко Піски, м. Сміла, м-ко Ярески; крім цього, ще м-ко Хомутець з отаманом.
У Ніжинському полку відбувалися значні територіальні зміни. В 1649 р. [1, 321—329] був невеликим. Межував з Чернігівським, Переяславським і Прилуцьким полками і поділявся на 10 сотень.
Березівська сотня — м. Березанка[3]. Дівицька сотня —
- ↑ В. Кордт. Материалы по истории русской картографии, т. II, карта I, IX.
- ↑ Жигимонтів тепер невідомий; положення його показує Боплан на правому березі Псла, вище Великої Богачки. В. Кордт. вказ. праця, карта, I, IX.
- ↑ Приймаємо за осідок Березівської сотні Березанку біля Ніжина, беручи до уваги, що інше місто з подібною назвою — Березна — в 1649 р. належало до Чернігівського полку (разом з Сосницею). Але в 1654 р. осідок Березівської сотні був у Березні.
