Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 2 (1966).pdf/131

Ця сторінка вичитана

стьох полків, решта – 10 полків — залишалася непорушною. Новий адміністративний поділ довів свою життєздатність.

Нові полки створено в 1654 — 1657 рр. під час війни з Польщею й Литвою. Як згадано вище, на пограничній території Мінського і Мстиславського воєводств виникає Білоруський полк, який пізніше став називатися Чавським[1]. З Берестейського воєводства під козацьку владу перейш у 1657 р. Пінський повіт, і тут створюється Турівсько-Пінський полк. Після зайняття козацькими заставами пограничної смуги Подільського і Волинського воєводств починається організація Подільського і Волинського полків. Але з усіх нових полків тільки Чавський полк проіснував довго.

Далі подаємо опис 21 полку, що існували в 1649 роках а саме: позначення полкових границь і поділ полкі в на сотні.

Білоруський (Чавський) полк

Білоруський, або Чавський, полк утворився на території Мінського і Мстиславського воєводств під час війни з Польщею 1654—1657 рр. Іван Золотаренко, як наказний гетьман, в червні 1654 р. розпочав похід на Велике князівство Литовське і зайняв Річицю, Горваль, Стрiшин, Злобин, Рогачів, в серпні — Гомель, Чечерськ, Новий Бихів, потім північніші міста. Тільки Старий Бихів боронився уперто і був взятий аж у березні 1657 р. Межу козацької території було позначено згідно з царськими розпорядженнями.

У вересні 1654 р. козаки дістали наказ залишитися на зиму в Бихівському і Могилівському повітах, але невдовзі розміщення козаків було обмежено Могилівським повітом — Горловицьке, Улянівське і Плещицьке війтівства. На початку червня 1655 р. цар віддав під управу Золотаренка Кричів і Кричівський повіт, але при цьому зазначив, що інші повіти, які зайняли козаки, мають перейти під руку російських воєвод: Чавси і Чериків до Могилева, Мстиславський повіт до Мстиславля. Отже, повіти Бихівський, частина Могилівського і Кричівкий були офіціальними межами території, зайнятої козаками. Однак козацькі застави стояли і поза цими межами: в середині 1655 р. в Чавсах був наказний чавський полковник Матвій Старинський. Універсалом від 8 лютого 1656 р. Богдан Хмельницький призначив полковником на Білій Русі Івана Нечая і як міста його полку позначено Могилів, Чавси, Новий Бихів, Гомель. На цій підставі Нечай підписувався полковником білоруським, могилівським і гомельським. Як далеко сягали козаки, вказує список сотникiв 1656 р., які були в таких містах: Чавси (тут був також осідок полковника); Могилів (було три сотни-

  1. Пор. Студії..., стор. 123—124.