ки; Браславський повіт — на Браславський і Уманський полки.
Виняток з цього основного принципу помічаємо на півночі території Запорізького війська: там повіти не тільки не поділено на менші частини, а навпаки, в один Київський полк об'єднано великі округи: Київ, Остер, Чорнобиль, Овруч (може і Любеч); так само Чернігівський полк складено з дев'яти округів: Чернігів, Седнів, Слабин, Городня, Вересеч, Мена, Борзна, Сосниця, Батурин. Поза межами козацької держави у 1649 р. були Житомирський повіт і значна частина Новгородського повіту (Новгород, Глухів, Короп).
Ці загальні основи поділу можна простежити в подробицях. Пересунення границь — невеликі. Так, межа між Київським та Браславським воєводством порушена в трьох місцях: Борщагівка в 1649 р. належить до Кальницького полку, а Буки — до Уманського, хоч до цього вони були в складі Київсьвоєводства; П'ятигори Браславського воєводства перейшли до Білоцерківського полку; Івангород, що стояв на границі між Чернігівським та Київським воєводством, перейшов з Київського воєводства до Чернігівського полку. Сталися зміни і в округах. Волость Красне знаходиться в Браславському полку, хоч належала до Винницького повіту; Білоцерківський полк збільшився за рахунок західної частини Київської округи (Хвастів, Рожів, Коростишів); Кропивенський полк був на території Черкаської і Переяславської округ та ін.[1]
Поділ на полки, встановлений у 1649 р., зберігся і в пізніші часи. З опису міст 1654 р. можемо констатувати тільки невеликі зміни меж, а саме: Білоцерківський полк у 1651 р. поділено на дві частини: східні сотні залишилися при Білій Церкві, аз західних утворено окремий Паволоцький полк, через що кількість полків збільшилась до 17.
Кальницький полк дістав назву Винницького і втратив Борщагівську, Погребинську, Прилуцьку і Тетіївську сотні на користь Паволоцького полку.
Київський полк збільшено за рахунок Переяславського: до нього додано Завороцьку, Козелецьку і Моровську сотні.
Ніжинський полк поповнився сімома сотнями Чернігівського полку (Батуринська, Бахмацька, Борзенська, Івангородська, Конотопська, Сосницька) і одержав велику територію Сіверщини (Новгород-Сіверський, Глухівський, Королівський округи з Чернігівського воєводства та Стародубський повіт з Смоленського воєводства).
В цілому ці зміни були невеликими. Вони торкалися ші-
- ↑ Поки що не можна вирішити, чи ці зміни зроблені козацькою управою, чи сталися раніше. Карти України А. Яблоновського, які використовуємо для визначення поділу на воєводства і полки, належать до початку XVII ст.
