даних не маємо, але можна припускати, що військо не стояло в одному полковому місті, а було розміщене по різних містечках і селах. Ці полки після війни 1648 р. залишаються і дають взірець для організації нових полків. Зразу бачимо велике число полків з різними назвами. Так, згадуються невідомі потім Лисянський, Животівський, Овруцький, Ічанський, Іркліївський та інші полки[1].
Після Зборівського миру, коли було складено реєстр, установлюється 16 полків: Білоцерківський, Браславський, Кальницький, Канівський, Київський, Корсунський, Кропивенський, Миргородський, Ніжинський, Переяславський, Полтавський, Прилуцький, Уманський, Черкаський, Чернігівський, Чигиринський.
Розглянемо основи, на які спирався поділ на полки.
Згідно із Зборівською угодою Запорізьке військо займало воєводства, які мали такий поділ:
А. Київське воєводство мало три повіти: Овруцький, Житомирський, Київський. Київський повіт складався з округ, які за литовських часів називалися повітами: Любецький, Чорнобильський, Київський, Остерський, Білоцерківський, Миргородський (чи Миргородсько-Полтавський).
Б. Браславське воєводство ділилося на два повіти: Винницький і Браславський.
В. Чернігівське воєводство було поділено на такі повіти: Чернігівський і Новгородський (Сіверський).
В цілому три придніпрянські воєводства при пануванні Польщі були поділені на невелику кількість повітів, обширних за територією, а тому важких для управління. На переломі XVI — XVII ст. почався процес розподілу на менші територіальні округи, звані староствами. Так само поступило і Запорізьке Військо.
Козацька влада взяла як основу для адміністративного поділу країни ці малі округи (староства) і часто ділила їх на ще менші адміністративні одиниці. Так виникли полки (у значенні територій), невеликі за розмірами, зручніші для організації управління.
Про те, як проводились в життя нові адміністративні принципи, свідчать деякі приклади. Тільки чотири повіти давніх воєводств стали без значних змін полками: Біла Церква, Винниця (Кальник), Чернігів, Ніжин. Канівський повіт було поділено на Канівський і Корсунський полки; Черкаський повіт — на Черкаський, Чигиринський, Кропивенський полки; Переяславський повіт на Переяславський і Прилуцький, полки; Миргородський повіт — на Миргородський і Полтавський пол-
- ↑ М. Грушевський. Хмельниччина в розцвіті, вид. 2. К., 1922, стор. 273.
