Окремо, треба відзначити, що Білоцерківська угода 1651 р., яка, хоч і обмежила козацьку територію Київським воєводством, в життя проведена не була. Козацькі полки на Браславщині і Чернігівщині залишилися на давніх місцях, про що свідчать описи 1654 р.
У 1654—1657 рр. основна територія Запорізького війська розширюється за рахунок південних земель Великого князівства Литовського у Берестейському, Мінському і Мстиславському воєводствах, а також пограничної смуги Волинського воєводства. Вся територія Запорізького війська займала близько 200 тис. кв. км.
Основним ядром козацької території були шість давніх полків: Чигиринський, Черкаський, Корсунський, Білоцерківський, Переяславський і Канівський, тобто область середнього Дніпра. Тут знаходились найгустіші козацькі оселі, в яких жило близько 20 тис. реєстрового війська, а також гетьманська столиця Чигирин.
З цих найдавніших полків козацька територія розширювалася на захід і схід. На заході вона займає передусім область середнього Богу. Кальницький, Браславський і Уманський полки дають понад 7 тис. козаків. Тут велика густота населення, козацька влада трималася міцно, як це показала завзята бороротьба з Польщею в 1653 р. Цілком природним було намагання поширити козацьку владу на східне Поділля. В меншій мірі було опановане рідко заселене Полісся; великий за простором Київський полк мав ледве 1800 козаків, а тому важко було вдержати пограничну смугу. Розширення території на Волині і Пінщині досягнуто більше шляхом політичних умов, ніж воєнних дій.
Друга область поширення козацтва це Лівобережжя. Полтавський, Миргородський, Прилуцький, Ніжинський, Чернігівський полки давали понад 9 тис. реєстрового війська.
Пізніше, після 1654 р., козацька територія розширювалась у напрямку верхнього Дніпра, в Полісся і на Білоруські землі — області з окремою господарською і політичною структурою. Хоч їх і єднали з Україною деякі культурні і торговельні інтереси, не можна було розраховувати на тривке приєднання їх до козацької держави.
Головною водною артерією козацької території був Дніпро. Межі української держави простягалися рівномірно по обох берегах ріки і не відходили від неї далі як на 250 км. Козацька Україна була в повному розумінні придніпрянською державою.
Адміністративний поділ. У переддень визвольної війни Запорізьке військо (реєстрове) поділялося на шість полків: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський, Чигиринський; у 1625—1638 рр. був ще Миргородський полк. Як виглядали в ці часи полкові території, певних
