відбувся наступ козаків на захід і північ. На заході козацькі застави увійшли в межі Волинського воєводства аж по лінію Горині (Степань, Гоща, Заслав, Старий Константинів), на півночі вони окупували Пінський повіт, де й було організовано Пінсько-Турівський полк[1].
На лівому боці Дніпра, в Чернігівському воєводстві, на північній межі козацьких володінь був Чернігівський полк; його крайніми сотнями на півночі були Чернігівська, Сосницька, Батуринська, Конотопська. Ця межа свідчить, що до Чернігівського полку не належали північні волості Чернігівського воєводства — Сіверщина. Ці волості — Новгород-Сіверська, Стародубська, Почепська перейшли до території Запорізького Війська в 1654 р.[2] Під час війни 1654—1655 рр. українські війська зайняли також граничні повіти Мінського і Мстиславського воєводств. Тут було засновано Білоруський, або Чавський, полк [3].
Кордон з Росією. На сході йшов кордон з Російською державою. В 1649 на сході були Чернігівський, Миргородський і Полтавський полки. в Чернігівськім полку крайнім сотенним містом на сході був Конотоп, в Миргородськім — Костянтинів, Ромни, Глинськ, в Полтавськім — Гадяч, Веприк, Зіньків, Куземин, Опішня, Полтава. Гранична межа з Росією проходила по лінії давнього польсько-російського кордону. Про установлення цього кордону між Польщею та Росією велися довгі переговори з 1638 р. Остаточно в 1647 р. цей кордон проходив по лінії: р. Сухий Ромен, р. Терен, р. Бобрик, причому городище Бобрик належало Росії, через р. Сулу (м. Недригайлів і Городецьке городище належали Росії), p. Псьол (городище Кам'яне належало Росії), p. Олешниця (м. Олешня — Росії), до р. Ворскли (Скельське городище — Росії), Більськ (мабуть, — Польщі), Ворсклою до гирла Мерла, звідси до р. Коломак, через р. Орчик до Муравського шляху (у верхів'ях Орелі). Загалом це та сама межа, що йшла пізніше між Чернігівською і Полтавською губернією з одного боку та Курською і Харківською — з другого.
Південні кордони. На півдні території Запорізького війська знаходились Браславський, Уманський, Білоцерківський, Корсунський, Чигиринський та Полтавський полки.
У Браславському полку в 1649 р. крайніми південними сотнями були Ямпільська, Вербківська, Вільшанська, Горячківська, Чачальницька. В 1654 р. знаємо ще такі міста: Яруга, Янкулів, Косиці, Кам'янка Дністрова, Рашків. Територія Запорізького війська доходила тут до Дністра і межувала з
