вому боці Дніпра — Горностайпіль — Димер — Коростишів, Паволоч — Погребище — Прилука — Винниця Браслав —Ямпіль — Дністер; на лівому — Остер — Чернігів — Ніжин —Ромни. Ця лінія залишає на козацькому боці майже все Браславське воєводство, з Київського південну частину по горішню Раставицю і Тетерів, з Чернігівського — також південну територію по р. Снов. Відкритим залишалось питання: чи означала ця лінія докладно межу козацьких володінь, чи тільки служила для загальної орієнтації. Розв'язують це питання реєстри 1649 р., а також переписні книги 1654 р.
На кордоні з Річчю Посполитою і Великим князівством Литовським в 1649 р. було п'ять полків: Браславський, Кальницький, Білоцерківський, Київський, Чернігівський.
Два перші полки були в межах Браславського воєводства: в Браславському полку крайні сотні на заході в містах Ямпіль, Черніївці, Шаргород, Станиславчик, Браїлів; у Кальницькому полку Винниця, Прилука. Західна межа цих полків проходила майже границею між Подільським та Браславським воєводством[1]. (Шаргородська сотня була вже на території Подільського воєводства, а щодо Літинської, Янівської і Пиківської волостей, то невідомо, чи входили вони у Кальницький полк). В 1654 р., після завзятих битв з поляками, в південно-західній частині Браславського полку козацьких застав немає. Міста Браїлів, Красне, Мурахва, Черніївці, м'ястківка означені як пусті, інші не згадуються зовсім (Станиславчик, Шаргород, Яланець, Комаргород), залишились тільки містечка над Кам'янкою (Хрестище, Кам'яниця Думитрашкова, Хрустова) і над Дністром (Янкулів, Косниці, Рашків); на крайньому заході, немов острів, стоїть Буша. Під кінець гетьманства Богдана Хмельницького козацькі застави оволоділи східною частиною Подільського воєводства (Межибіж, Калюс); тут почав створюватись окремий Подільський полк[2].
Крайніми на заході і півночі були: в Білоцерківському полку — Паволоч, Івниця, Коростишів[3]; у Київському — сотні в містах Овруч, Воросівка, Макарів, Гостомля. На козацькій території не бачимо Бердичівської, Чуднівської, Житомирської, Межиріцької волостей, а козацькі кордони не доходили тут до межі з Київським та Волинським воєводствами. У 1654 р. ця межа пролягала далі на схід: Овруч і Ворсівка не згадуються, є тільки міста, ближчі до Дніпра: Бородянка, Димер, Горностайпіль, Карпилівка, Чорнобиль. Але в 1656—1657 рр. знов
- ↑ Пор. A. Jabłonowski. Atlas Rzeczypospolitej Polskiej. Ziemie ruskie, Варшава — Відень, 1899—1904.
- ↑ Студії..., стор. 122.
- ↑ У згаданій студії про західні границі автор зазначав біля Коростишева Каменобрід (стор. 17). При докладнішому розгляді виявилося, що ця оселя була на Гнилім Тикичі. — Див. Акты ЮЗР, т. 10, стор. 794.
