На карті, знятій воєнними топографами у 1861 р., у середній частині перешийку Кічкаського мису зображений прямокутник окопу, який у тому місці міг бути збудований тільки Вишневецьким[1] і ніким іншим.
При краєзнавчому дослідженні околиць колишньої старовинної Кічкаської переправи у 1893 р. були виявлені, описані і занесені на рукописний план[2] залишки ще добре помітних, але вже розмитих повінню та дощами і тому значно розсунутих валів колишнього укріплення Вишневецького[3].
Розміщене на площі близько 2 гектарів, це укріплення було прямокутним в плані. Його поперечний східний вал мав у довжину 96 м; два поздовжніх вали висотою по 11-12 м тягнулися зі сходу на захід майже на 215 м і на кінцях (біля відкритого виходу з боку дніпровської протоки) мали з обох боків замкнуті квадрати, ніби редути, розмірами 21×21 м з висотою насипу майже 17 м[4].
Оскільки поверхня дна улоговини біля протоки була рівною, слід вважати, що ці кінцеві редути служили для спостереження за підходами до Кічкасу — Малої Хортиці зверху і знизу по течії Дніпра.
Окоп закривав доступ на вершину мису-острова, а його скеляста вершина, краї якої становили ряд неприступних обривів[5], була єдиним і надзвичайно зручним місцем для влаштування там самостійного оборонного пункту поблизу переправи.
Боплан свідчить, що йому «траплялося бачити, як поляки стріляли із лука з одного берега на інший, причому стріли падали більше як на сто кроків далі протилежного берега»[6]. А це значить, що стрільці загону, який зайняв вершину мису-острова, могли бити ворога, який рискнув би наблизитися до води на лівому березі Дніпра — біля Кічкаської переправи чи намагався б переправитися на правий берег. Пануюче положення вершини над переправою заважало ворогам оточити переправу.
Ізольованість вершини мису-острова, її неприступність з боку татарського берега Дніпра, наявність вільних шляхів на
- ↑ Специальная карта Европейской России. Масштаб 3 версты в дюйме. Екатеринославская губерния. Ряд XXVII, л. 13.
- ↑ Л. Падалка. К вопросу о существовании Запорожской Сечи…, стор. 262.
- ↑ Викликає здивування той факт, що, незважаючи на наявність цих давно відомих документів, і до наших днів поширені безпідставні твердження про тотожність Кічкаського мису, острова Малої Хортиці і невеликої Канцирської скелі на дніпровському Річищі проти середини Хортиці, де в 1737 р. російська армія збудувала маленьку кріпость під назвою Запорізька верф.
- ↑ Л. Падалка. К вопросу о существовании Запорожской Сечи…, стор. 271.
- ↑ Описание Украины и реки Борисфена…, стор. 316.
- ↑ Там же.
