Щоб установити місце, де князь Дмитро Вишневецький у 1556 р. побудував Литовське укріплення для оволодіння Кічкаською переправою через Дніпро, треба насамперед вирішити, де ж знаходилась переправа?
Переправа через Дніпро нижче порогів була відома ще у І тисячолітті н. е. під назвою Крарійського перевозу, «де перевозяться херсонесці із Руссії і печеніги в Херсонес»[1].
Значення назви цього перевозу досі ще не розкрите. Невідомо, чи названий він на мові скіфів, чи таке ім'я йому дали греки, що бували в цих місцях.
На наш погляд, цей перевіз знаходився біля мису, утвореного крутими поворотами Дніпра на південний схід і південний захід, де височить найбільш примітна на цій місцевості скеля. Біля цього мису було найвужче місце нижньої течії Дніпра, яке запорожці потім назвали Вовчим Горлом.
Російські літописи про переправу слов'ян на тій ділянці Дніпра натякають не на Крарійський перевіз, а на брід біля Протолчі, який проходив через південну частину острова Хортиця[2].
Татарська Кічкаська переправа та її назва відомі з перших десятиріч панування монголо-татар на Нижньому Подніпров'ї. Здогад, що дана їй назва походить від імені вірменського князя Кіскаса II[3], який був біля Дніпра перед приходом намехських вірмен у Київ на допомогу руським проти поляків
- ↑ А. Х. Лерберг. Исследования, служащие к объяснению древней Русской истории. СПб., 1819, стор. 285.
- ↑ В. Г. Фоменко. Где был древний брод Протолочье? — «Известия Всесоюзного географического общества», 1963, вып. 6, стор. 549.
- ↑ Ф. Брун. Черноморье. — Сборник исследований по исторической географии Южной России, ч. 2. Одесса, 1880, стор. 368.
