Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 2 (1966).pdf/101

Ця сторінка вичитана

1376 р.[1]. Яворів згаданий під 1408 р. як місто, що наново заселюється «на новому корені»[2]. На північний захід від Яворова називаються Нагачів під 1425 р.[3], Дрогомишль — 1497 р.[4] та інші села. Яворів уперше згадується в грамоті Андрія з Шамотул для цеху шевців м. Яворова під 1408 р.[5] У цій грамоті про місто говориться як про таке, що давно вже існує.

Вдруге Яворів згадується в 1456 р., коли король Казімір Ягайлончик віддав його та деякі села у заставу[6]. У заставній грамоті називається цілий ряд топографічних назв в межах міста, а також села Залужжя, Вільшаниця, Яжів та ін. Ці мікротопоніми знаходимо також у рукописних матеріалах ЦДІА УРСР у м. Львові за пізніший час.

Вихідною точкою межі заставленої території було узлісся біля р. Шкло. Звідси вона проходить мимо «підлубської греблі», вздовж нив Ягольниця і Бжиска, потім на Глинні доли, струмком Рудки і далі до урочища Тридамби (Три дуби) і Коблівської греблі, р. В'язовниці і Поруденського лісу, потім до р. Студенця і Глинної гори. Звідси йде до шляху з Яворова в Нагачів, а потім цим шляхом до струмка Ретичин і далі дугою до струмка Рудка біля Стариського млина-пила і до джерел Вонячка і, нарешті, до лісу Шкло.

Цей порівняно великий список мікротопонімів середини XV ст. говорить про те, що вся околиця Яворова була вже в той час досить густо заселена, земля мала господаря, булабобжита і всі, навіть дрібні географічні об'єкти мали вже свої традиційні назви.

У 1566 р. на опис меж Яворова посилався власник сусіднього містечка Краківця Фредро. Він подав королівським люстраторам привілей Ягайла від 1423 р.[7], в якому зустрічаємо топоніми Поруденський ліс, Глинна гора, Нагачівський шлях і гідроніми Шкло, Ретичин і Студенець. В іншому документі річки Ретичин і Шкло згадуються під 1425 p.[8].

В 1625-1626 рр. розгорілась суперечка між старостою Яворова і власниками гніздових сіл про межі. Спеціальна королівська комісія перевіряла спірні межі, покликаючись, між іншим, на грамоту від 1456 р.[9] В протоколі комісії знаходимо назви: Глинні доли, Коблівська гребля і Три дуби. Претензії яворівського старости були відкинуті і відновлені старі межові знаки. Вирішити суперечку між власниками міста і суміж-

  1. Akta grodzkie i ziemskie, т. Ѵ, стор. 13.
  2. ЦДІА УРСР у м. Львові, ф. 9, т. 378, арк. 2311-2312.
  3. Жерела до історії України — Руси, т. 1, стор. 169.
  4. Matricularum Regni Poloniae Summaria (далі — MRPS), Pars II, № 662.
  5. ЦДІА УРСР у м. Львові, ф. 9, т. 378, арк. 2311-2312.
  6. Akta grodzkie i ziemskie, т.II, № LXXXV.
  7. Жерела до історії України — Руси, т. ІІ, стор. 168-169.
  8. MRPS, Pars IV, Suppl., № 594.
  9. ЦДІА УРСР у м. Львові, ф. 9, спр. 378, арк. 1860, 1861, 1863-1869.