Головна увага приділяється опису воєнних подій: 1648 р., коли «козаки з своїм гетманом Хмельницким завоевали край по сам Люблин»; 1655 р. — вторгнення шведів та похід українських і російських військ на Польщу; 1657 р. — похід угрів (Ракоція) на Краків; 1672 р. — здобуття Кам’янця-Подільського турками; 1673 р. — турецькі походи; 1683 р. — перемога над турками під Віднем; 1695 р. — набіг татар на Львів; 1699 р. — відступ турків з Кам’янця. У літопису є також повідомлення про повені, голод, мор, комету, дорожнечу. В цілому автор не виходить за межі зацікавлень інших літописців. Достовірність дат, наведення точних даних, зокрема цін на збіжжя, тощо свідчать про те, що літописець використовував спеціальні джерела.
Записки з околиць Львова. Ці літописні записи знаходилися у збірнику початку XVIII ст., який належав А. Петрушевичу і частково використаний ним у «Сводной летописи»[1]. Місце походження рукопису не було з’ясоване. В літописі записано кілька подій, зв’язаних з Львовом: 1674 р. — голод в місті і «всюди»; 1677 р. — набіг татар; 1696 р. — приїзд російського посла; 1700 — 1701 рр. — введення унії. З цих записів не можна встановити, чи проживав їх автор у місті. Є також записки про події в околиці Львова; під 1662 р. — про військовий обоз під Яворовом; 1512 р. — про заснування Крехівського монастиря; під 1671 р. — про відкуп Крехова туркам; 1672 р. — про заснування монастиря в Бесідах (біля Жовкви). Найімовірніше, що автор записок жив в околиці Львова.
Літопис охоплює події двох століть, з 1512 р. по 1740 р., але форма записок досить цільна. Можна припустити, що вони були упорядковані однією рукою. Редакція почалася тільки після 1700 р. Дати давніших подій часто неправильні (наприклад, записано, що битва під Підгайцями відбулася нібито у 1668 р., а насправді у 1667 р., здобуття Кам’янця-Подільського турками — у 1677 р. замість 1672 р., бої під Журавном — у 1678 р. замість 1676 р. та ін.). Це свідчить про те, що автор не був сучасником цих подій. Пізніші записки літописець складав одночасово з подіями.
Записки можуть служити типовим літописом XVII — XVIII ст. їх автор багато уваги приділяє війнам і битвам — під Підгайцями, Хотином, Львовом, Журавном в 1668 — 1678 рр., турецько- російським боям над Прутом 1710 р. та ін. Цікавиться церковними справами. Як і інші літописці, він записує метеорологічні явища (мороз у травні, тепле різдво, легку зиму), астрономічні — затемнення сонця 1647 р., появу комети 1680 р., звертає
- ↑ Свод, лет., І, стор. 101, 112, 123, 126, 134, 138, 140, 148, 152, 165, 166 — 167..174, 177, 184, 191, 199, 211, 239, 252; Свод, лет., III, стор. 2, 53, 72, 73, 149; І. Свєнціцький. Опис рукописів Народного Дому з колекції А. Петрушевича, ч. II, «Українсько-руський архів», т. VI, стор. 203 — 206.
