чоловік держить скіпетр, в лівій — державу. Навколо зображення обідок із крапок, що майже злились у лінію. По обидва боки постаті видно нерозбірливий круговий напис, який, на превеликий жаль, досі прочитати не пощастило (добре видно лише дві літери: І і Т). На зворотному боці печатки орнаментальне зображення на все поле — розетка у вигляді стилізованого хреста в подвійному лінійному обідку; між першим і другим кругом обідка розташований ряд крапок.
Аналогічна висла печатка була знайдена у Новгороді[1]. Правда, лицьовий бік цієї печатки повністю знищений, але ретельне вивчення її зворотного боку дозволило встановити, що вона була відтиснута тими ж самими матрицями, що й печатка з Воїня. М. П. Лихачов, на жаль, обмежився лише вказівкою на те, що епоха цієї печатки може бути визначена тільки по краще збереженому екземплярі. Будь-яких аналогій опублікованій ним печатці він не наводить.
Серед відомих нам древньоруських вислих печаток домонгольського часу, які можуть бути в якійсь мірі порівняні з печатками з Воїня і Новгорода, є печатки з зображенням Дмитрія Солунського на одному боці і розетки у вигляді стилізованої квітки, оточеної обідком із крапок,— на другому[2]. М. П. Лихачов датує їх другою половиною XI ст. і приписує великому князю київському Ізяславу Ярославичу (1054—1078), хресне ім'я якого було Дмитрій[3]. Інші древньоруські печатки з одним, чисто орнаментальним, боком нам не відомі; такі орнаментальні мотиви зустрічаються лише на деяких візантійських печатках X— XI ст[4].
До остаточної розшифровки напису на печатці з Воїня можна висловити лише припущення, що вона належала комусь з князів сім'ї Ярослава Мудрого, оскільки вона виділяється серед інших печаток цього часу своїми розмірами, типом зображення і досконалістю виготовлення. Якому б з князів не належала ця печатка, вона викликає певний інтерес як історичний документ, що свідчить про широкі політичні та торговельні зв'язки древньоруського міста-фортеці Воїня.
- ↑ Н. П. Лихачев, Материалы для истории византийской и русской сфрагистики, в. 2, Труды музея палеографии, Л., 1930, стор. 43, рис. 46.
- ↑ Н. П. Лихачев, Материалы.., в. 1, Л., 1928, стор. 166, рис. 79, а також таблиці XXVI, 8 та XXX, 2; Н. Д. Мец, Новые поступления нуми¬зматического отдела музея, Ежегодник Государственного исторического музея за 1960 год, М., 1962, стор. 56, рис. 1, а.
- ↑ Н. П. Лихачев, Материалы.., в. 1, Л., 1928, стор. 167.
- ↑ Там же
