Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/287

Ця сторінка вичитана

чоловік держить скіпетр, в лівій — державу. Навколо зображення обідок із крапок, що майже злились у лінію. По обидва боки постаті видно нерозбірливий круговий напис, який, на превеликий жаль, досі прочитати не пощастило (добре видно лише дві літери: І і Т). На зворотному боці печатки орнаментальне зображення на все поле — розетка у вигляді стилізованого хреста в подвійному лінійному обідку; між першим і другим кругом обідка розташований ряд крапок.

Аналогічна висла печатка була знайдена у Новгороді[1]. Правда, лицьовий бік цієї печатки повністю знищений, але ретельне вивчення її зворотного боку дозволило встановити, що вона була відтиснута тими ж самими матрицями, що й печатка з Воїня. М. П. Лихачов, на жаль, обмежився лише вказівкою на те, що епоха цієї печатки може бути визначена тільки по краще збереженому екземплярі. Будь-яких аналогій опублікованій ним печатці він не наводить.

Серед відомих нам древньоруських вислих печаток домонгольського часу, які можуть бути в якійсь мірі порівняні з печатками з Воїня і Новгорода, є печатки з зображенням Дмитрія Солунського на одному боці і розетки у вигляді стилізованої квітки, оточеної обідком із крапок,— на другому[2]. М. П. Лихачов датує їх другою половиною XI ст. і приписує великому князю київському Ізяславу Ярославичу (1054—1078), хресне ім'я якого було Дмитрій[3]. Інші древньоруські печатки з одним, чисто орнаментальним, боком нам не відомі; такі орнаментальні мотиви зустрічаються лише на деяких візантійських печатках X— XI ст[4].

До остаточної розшифровки напису на печатці з Воїня можна висловити лише припущення, що вона належала комусь з князів сім'ї Ярослава Мудрого, оскільки вона виділяється серед інших печаток цього часу своїми розмірами, типом зображення і досконалістю виготовлення. Якому б з князів не належала ця печатка, вона викликає певний інтерес як історичний документ, що свідчить про широкі політичні та торговельні зв'язки древньоруського міста-фортеці Воїня.

  1. Н. П. Лихачев, Материалы для истории византийской и русской сфрагистики, в. 2, Труды музея палеографии, Л., 1930, стор. 43, рис. 46.
  2. Н. П. Лихачев, Материалы.., в. 1, Л., 1928, стор. 166, рис. 79, а також таблиці XXVI, 8 та XXX, 2; Н. Д. Мец, Новые поступления нуми¬зматического отдела музея, Ежегодник Государственного исторического музея за 1960 год, М., 1962, стор. 56, рис. 1, а.
  3. Н. П. Лихачев, Материалы.., в. 1, Л., 1928, стор. 167.
  4. Там же