Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/275

Ця сторінка вичитана

9—1662 р.[1]), карбовані у Львові Джіовані Баптистом Амуретті, якому в 1660 р. король здав в оренду Львівський монетний двір. Амуретті карбував у Львові срібні шістаки, орти, золоті дукати і подвійні дукати. Дукати карбовано тільки в 1661 р., подвійні дукати, які відрізнялись подвійним розміром і ватою — в 1660 та 1661 pp.

Шістаки Амуретті за своїм розміром, вагою, візерунком та написами аналогічні описаним вище шісткам Бандінеллі, від яких відрізняються відсутністю герба м. Львова і літерами: GBA (Giovani Babtisti Amuretti) на лицьовому або зворотному боках монети. їх діаметр — 25—26 мм; пересічна вага — 3,32 г.

Шістаки Амуретті, що зберігаються у Львівському історичному музеї, належать до 13 різновидностей, які відрізняються деталями кругових написів, кількістю розділових крапок між окремими словами і скороченнями написів. На одному примірнику скорочення: «ARGEN» (ARGENTEUS) помилково роз’єднане на дві частини крапкою (AR.GEN).

М. Гумовському відомо 14 різновидностей львівських шістаків, карбованих Амуретті[2].

Метал для карбування монет згідно з умовою повинен був придбати орендатор (відкупщик) монетного двору. Логічно припустити, що Амуретті використав готове і обладнане приміщення монетного двору в палаці архієпіскопа. Про умови, на яких це приміщення було йому здане, даних поки що не маємо.

Третю групу описуваних монет становлять 84 екз. так званих тимфів[3], карбованих у Львові у 1663 р. Андрієм Тимфом, який запропонував монетній комісії проект карбування монет нового типу вартістю в один польський злотий (тобто 30 грошів)[4] і одержав в оренду Львівський монетний двір. На лицьовому боці цих монет, відомих під назвою тимфів, під короною — королівська монограма «ICR» (IOANNES CASIMIRUS REX) і в двох рядках круговий напис: «DAT: PRETIUM: SERVATA: SALUS:POTIORQ[U]E:METALLO:EST»[5]. Цим самим хотів підняти вартість своєї низькопробної монети, що за офіціальним курсом дорівнювала 30 грошам, в той час коли її дійсна ціна не досягала навіть 13 грошів[6]. Населення, однак, знало її вартість і навіть королівську монограму «ICR» читало як «Initium Са-

  1. ЛДІМ, інв. № 35-39/35 (7 примірників), № 1154 (2 примірники).
  2. М. Gumowski, Podręcznik numizmatyki polskiej, Kraków, 1914.
  3. ЛДІМ, інв. № 29-34/34 (14 примірників), № 1180 (70 примірників).
  4. 3 кінця XV ст. в Польщі існував подвійний рахунок на злоті червоні — дукати, вагою 3,5 г, і злоті польські — срібні монети, вартість яких спочатку дорівнювала дукату, пізніше значно знизилась і дійшла за Яна Казимира до 1/6 дуката.
  5. 21 Ціну цій монеті дає порятунок Батьківщини, що є ціннішим за вартість металу.
  6. М. Gumowski, Podręcznik numizmatyki polskiej, Kraków, 1924, стор. 135.