справі розвитку польської сфрагістики 1386 р. становить епоху. До 1386 р. в написах вживалися, за невеликим виключенням, букви готичної маюскули, а після 1386 р. їх місце займає готична мінускула, знову таки за невеликим виключенням»[1]. Це твердження Пекосінський поширює на Галицько-Волинську Русь, зокрема маюскульну печатку лави міста Львова з пергаменту 1412 р.[2] він вважає вирізаною в XIV ст.[3]
Знавець львівської сфрагістики Мар'ян Гайсіг, описуючи маюскульну печатку лави міста Львова, яка привішена до документа 1403 р., вказує, що матриця цієї печатки походить з XIV ст.[4]
Печаток ради м. Львова XIV ст. відомо дві: перша, з маюскульними літерами, скріплює документ райців 1359 р.[5], друга — мінускульна, зустрічається при документах 1399—1472 рр.[6] К. Соханевич висуває припущення про більш ранню появу цієї печатки[7]. М. Гайсіг[8] вміщує фотографії 12 датованих печаток львівської шляхти «періоду 1370—1425 рр. Три печатки з маюскульними написами відносяться до 1370—1387 рр., решта печаток — до 1392—1425 рр.; написи на них, за винятком двох, мінускульні. Ось чому можна припустити, що печатки ковальського, різницького, крамарського, пекарського і гарбарського цехів, на яких вирізані маюскульні літери, зроблені перед 1386 р.; а печатки шевського, кушнірського та лимарського цехів — після 1386 р., тому що на них вже мінускульні написи.
Чим пояснити швидку заміну типів написів на печатках, адже в рукописах заміна стилю письма триває 50—75 років. Справа в тому, що заміна стилю письма на печатках залежить від майстерності різьбяра і для хорошого майстра не становить жодних труднощів. Тим більше, що мова йде не про заміну стилю письма, а про заміну одного відомого виду готичних літер (маюскула) на ще більш відомий і загальнопоширений протягом XIII—XIV ст. вид літер (мінускула)[9]. Крім того, печатки замовлялись різьбяреві, і вид літер, зміст напису та малюнок, здебільшого, не залежали від волі майстра. Трапляються випадки,
- ↑ F. Piekosiński, Pieczęcie polskie wieków średnich, Sprawozdania Komisji do badania historii sztuki w Polsce, t. 6, Kraków, 1899, стор. 3-27.
- ↑ ЦДІА УРСР у Львові, ф. 131, on. 1, спр. 32 (60).
- ↑ F. Piekosiński, вказ. праця, N 579.
- ↑ M. Haisig, Nieznana, najdawniejsza piczęó ławnicza m. Lwowa, Miesięcznik Heraldyczny, t. XIV, Warszawa, 1935, стор. 120.
- ↑ AGZ, t. III, 1872, стор. 22.
- ↑ K. Sochaniewicz, Herb miasta Lwowa, Biblioteka lwowska, t. 23, 1933, стор. 19.
- ↑ Tам же, стор. 24.
- ↑ M. Haisig, Sfragistyka szlachecka doby średniowiecza w świetle archiwaliów lwowskich, Lwów, 1938, стор. 15—64.
- ↑ G. Fridrich. Učebna kniha paleografie latinske, Praha, 1898, стор. 154.
