Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/256

Ця сторінка вичитана

матриць, зокрема, цехові печатки, привішені при грамоті 1425 р., могли відтискуватись матрицями, зробленими значно раніше.

Кожна печатка має стильові особливості свого часу, зумовлені звичаєм і наслідуванням. Вивчаючи ці особливості, порівнюючи цехові печатки з печатками королів, шляхти та духовенства, можна встановити наближений час виникнення львівських цехових печаток. В цеховій сфрагістиці не дотримувались канонічних ознак, і зображення на них мають мало спільного з зображенням печаток шляхти та духовенства. Тому розміри печаток, стиль написів та епіграфічні властивості букв є однією з найкращих можливостей для датування. Звичайно, таке датування носить дещо наближений характер, але разом з тим не слід применшувати його наукової цінності; сфрагістика розвивалась за своїми законами, і поява тієї чи іншої відміни на печатках рідко була випадковою.

Розміри львівських цехових печаток свідчать про неодночасну появу їх матриць. Діаметри печаток шевців (31 мм), кушнірів (37 мм) та лимарів з сідельниками (39 мм) значна більші діаметрів цечаток ковалів (24 мм), крамарів (28 мм), гарбарів (26 мм), різників (28 мм) та пекарів (28 мм). Як правило, печатки більших розмірів появились пізніше.

За стилем написів печатки цехів м. Львова діляться на три групи: 1) написи готичною маюскулою [1] (на печатках ковалів, крамарів, різників, пекарів і гарбарів); 2) написи готичною мінускулою [2] (на печатках шевців, кушнірів і лимарів з сідельниками); 3) до окремої групи слід віднести печатку пивоварів, напис на якій виконано маюскулою з різко вираженими нумізматичними рисами.

Дослідники сфрагістики В. Будка [3], А. Хмель [4], В. Віттиг, М. Гумовський, Т. Жебравський та М. Гайсіг печатки з написами готичною маюскулою впевнено відносять до XIV ст., а печатки мінускульні — до XV ст. М. Гумовський, вивчаючи мінускульні печатки Владислава Ягайла (1386—1434 рр.), дійшов висновку, що «…печатки Ягайла творять в польській сфрагістиці епоху і під цим поглядом є взірцем на цілий XV вік» [5].

Більш точні відомості з приводу датування печаток за характером написів подає вчений Ф. Пекосінський; він говорить: «…в

  1. Маюскула — форма латинського письма, яка вписується в дволінійну систему.
  2. Мінускулка — форма латинського письма, яка має різну висоту і вписується в чотирилінійну систему
  3. W. Budka, Pieczęcie dawnych miast księstw Oświęcimskiego i Zatorskiego, Wiadomości Numizmatyczno-Archeologiczne, Kraków, 1935, t. XVI, стор. 91—94.
  4. A. Chmiel, Pieczęcie miast Krakowa, Kazimierza, Kleparza i jurydyk krakowskich do końca XVIII w., Rocznik Krakowski, Kraków, 1909, XI.
  5. M. Gumowski, Pieczęcie królów polskich, WNA, 1909, стор. 107. 255