Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/237

Ця сторінка вичитана

Відомо, що на печатці, привішеній до грамоти двох галицько-володимирських князів (Андрія і Льва II) від 9 серпня 1316 р., був зображений лев[1]. Є думка, що це печатка Льва Даниловича, але це твердження вимагає спеціального дослідження.

Отже, лев як особистий знак галицько-володимирських князів, який пізніше, правдоподібно, став символічним гербом Червоної Русі, вживався ще за існування Галицько-Волинського князівства. Після захоплення Галичини зображення лева було використано польською шляхтою. Документи свідчать, що в 1410 р. шляхта Львівської землі в Грюнвальдській битві мала прапор із лазурового полотна, на якому був зображений світло-жовтий лев в могутньому пориві з піднятим доверху хвостом[2].

Найстаріша відома печатка Львова відтиснута на документі від 10 січня 1359 р. Вона має в своєму зображенні лева, який передніми ногами спирається на стіну відкритих міських воріт, голова його повернута направо, ліва передня нога опущена нижче, права піднесена вище, хвіст піднятий догори. Міські ворота мають вигляд тризубчатих веж з бійницями, кожна із частин вежі закінчується зверху тризубчатим оздобленням. Поряд з міськими воротами і левом печатка оформлена ромбоподібним орнаментом. В кожному ромбику розміщений хрест. Печатка в концентричному колі має напис: «S[igillum] civitatis Lemburgensis», що в перекладі на українську мову означає: печатка міста Львова[3].

Інша відома найстаріша печатка лави, тобто суду, міста Львова має в своєхму полі міські ворота, зображення яких відрізняється від того, що зроблено на міській печатці. Це відкриті ворота з однією вежею, в якій одна бійниця, оздоблення вежі також тризубчасте. В середині відкритих воріт лев в могутньому пориві пнеться на стіну воріт з відкритою пащею і витягнутим язиком. Права нога його піднята значно вище, ніж ліва, хвіст піднятий догори. Печатка оздоблена ромбоподібним орнаментом, в середині кожного ромібика — хрест. Печатка має напис: «Sigillum scabinerum lemburgensium» (печатка лавників львівських)[4]. На печатці лави зображення одних із звичайних міських воріт, а на міській — головні ворота міста.

  1. Б. Барвінський, Дві печатки галицько-володимирських князів з 1316 і 1355 рр. (Сігіллографічна замітка), «Руслан», 1903, № 170—171; A. Лаппо-Данилевский, Печатки последних галичско-владимирских князей и их советников, СПб, 1907; D. Zubrycki, Kronika miasta Lwowa, Lwów, 1846, стор. 6 (..«Lwa bowiem używali książęta Rusi Południowej»).
  2. J. Dlugossi, Opera omnia, t. XIII (Historja, t. IV), стор. 39: «…Duodecimum terrae Leopoliensis, Leonem caeruleum per modum petram conscendentem, in campecoelestino habens proinsigni…»; K. Sochaniewicz, Herb miasta Lwowa, Lwów, 1933, стор. 9.
  3. Akta Grodzkie i Ziemskie, t. III, стор. 231; К. Sochaniewicz, Herb miasta Lwowa, стор. 8.
  4. К. Sochaniewicz, Herb miasta Lwowa, стор. 7—9.