Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/217

Ця сторінка вичитана

історичних подій, в період боротьби за соціалістичну індустріалізацію країни — фактам промислового будівництва, в 1945— 1953 рр. — процесам відбудови і дальшого розвитку всіх галузей народного господарства і т. д.

Історична хроніка має сприяти подоланню шкідливих наслідків культу особи Сталіна. Вона з науковою переконливістю показує повну неспроможність порочних концепцій, прихильники яких приписували всесвітньо-історичні перемоги радянського народу тільки заслугам одного Сталіна. Хронологічні таблиці повинні відображати загальну картину героїчних подвигів робітників, колгоспників, радянської інтелігенції, Комуністичної партії, Радянського уряду, місцевих партійних, радянських, профспілкових, комсомольських організацій.

Наукова хроніка повинна також показати діяльність видатних діячів Комуністичної партії, які загинули в період культу особи.

Серед видатних діячів Комуністичної партії, необгрунтовано репресованих в період культу особи, багато хто відігравав визначну роль в історії України. Це, насамперед, В. Я. Чубар, С. В. Коссіор, П. П. Постишев, І. Е. Якір, В. П. Затонський, Н. Н. Демченко, К. В. Сухомлин, Я. Гамарник, І. І. Межлаук та ін. Хроністи повинні відобразити їх діяльність у зв'язку з певними історичними подіями періоду іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни, а також мирного соціалістичного будівництва.

Гідне відбиття може знайти в хронології діяльність таких необгрунтовано усунутих від активної роботи в період культу особи, глибоко відданих справі комунізму, випробуваних керівників, як Г. І. Петровський, А. Г. Шліхтер, М. І. Подвойський. Важливим завданням хроністів є поновлення дат яскравих подій періоду Великої Жовтневої соціалістичної революції і громадянської війни, зв'язаних з іменами прославлених героїв боротьби за встановлення і зміцнення Радянської влади на Україні — В. Антонова-Овсієнка, П. Дибенка, І. Федька, І. Дубового, В. Примакова, І. Клименка, Ю. Коцюбинського й багатьох інших.

Велике принципове значення має безпосереднє формулювання хронологічних записів.

Радянський історик не може бути простим літописцем, навіть коли він складає хроніку. В кожному записі повинна бути вказана не лише дата, а й значення даної події, назва населеного пункту або промислового підприємства, з яким вона зв'язана. Хронологічні записи повинні носити бойовий характер, бути пройняті справжньою партійністю, глибокою гордістю за нашу соціалістичну Батьківщину.

Наукова повноцінна хроніка потребує наукового довідкового апарату. Прізвища героїв громадянської війни, новаторів виробництва, назви промислових підприємств, вміщених у хроніці,