ли письменства та групи письма, що існували на Україні. В цьому велика перевага праці Каманіна перед дослідженнями іцших авторів, які розглядали палеографічні особливості окремих документів.
Багато тверджень згаданих праць застаріли на сьогоднішній день. У зв’язку з розглядом питань історії української мови в деяких монографіях радянських мовознавців також аналізується письмо документів XIV—XVIII ст.[1]
Працюючи над упорядкуванням та розкриттям змісту актових книг кременецьких гродського і земського судів, наукові співробітники відділу давніх актів ЦДІА УРСР у м. Києві ознайомилися як з дипломатичними особливостями цих документів, так і з особливостями їх письма.
Гродський та земський суди у м. Кремінці, як і в інших містах Волині, були створені за часів польсько-литовського панування. Крім судових, ці установи виконували також функції нотаріату. До актових книг, які велись у судах, заносились документи державного (грамоти, привілеї польських королів, рішення сеймів) та приватного характеру (дарчі, купчі, духівниці та ін.) для надання їм юридичної сили. Ці документи становлять значний інтерес для вивчення історії, мови, етнографії та інших наук. Кременецькі актові книги можуть бути джерелом досліджень з цілого ряду спеціальних історичних дисциплін (хронології, метрології, дипломатики та ін.). В цьому повідомленні коротко розглядаються палеографічні особливості актових книг.
Актові книги гродського і земського судів міста Кремінця збереглись неповністю і далеко не за весь час існування цих установ. Книг гродського суду налічується 242 за такі роки: 1544—1549, 1556—1560, 1564—1565, 1570, 1577—1580, 1582, 1586—її 587, 1590—^593, 1598, 1603, 1611—1621, 1623—1627, 1675, 1694, 1698, 1700—1705, 1707—1782, 1786—1789. Та й ті, що збереглись,— це також тільки частини книг, а не повні збірки документів відповідного періоду засідань суду. Так, є книги, які налічують усього 36, 39, 42 аркуші, хоч, як відомо, актові книги налічували 600—800 аркушів.
Ще менше дійшло до нас актових книг земського суду — всього 56. Вони охоплюють такі роки: 1568—1571, 1577—1579, 1592— 1598, 1601 — 1603, 1607—1614, 1616— 1622, 1624—1625, 1627, 1630—1631, 1633—1634, 1636—1639, 1644—1645, 1647.
Додаткові труднощі у розкритті змісту документів створюються тим, що багато аркушів пошкоджено (тобто збереглись у вигляді окремих клаптиків), а в інших текст дуже вицвів. Ці ж
- ↑ Л. А. Булаховський, Питання про походження української мови, К., 1956; Л. Л. Гумецька, Нарис словотворчої системи української актової мови XIV—XV ст., К-, 1928.
