Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/186

Ця сторінка вичитана

конституції про віддання в кріпацтво синів уніатського духовенства (крім тих, які ставали попами або міськими ремісниками). До неї було додано «Сумарій документів», де наведено десять актів, починаючи від апокрифічного привілею князя Льва Даниловича, надрукованого в транскрипції латиною. Це, очевидно, перша публікація однієї з «грамот князя Льва», які, незважаючи на їх неавтентичність, залишаються важливими пам'ятниками української дипломатики.

Інколи весь текст брошур, виданих у зв'язку з судовими справами, складався з публікації документів. Типовим виданням такого характеру є надрукований у 1766 р. «Стан справи з боку превелебного Феліціана Володковича, митрополита і Києво-Печерського архімандрита проти велебного Юрія Кониського, єпіскопа-неуніата, відносно наданих києво-печерській архімандрії шляхом фундації земських маєтків Печерська, Цвіркова і Тарасович»[1].

Збірник містить 33 документи за номерами від 1 до 32 (номер 20 в змісті-сумарії повторений двічі) XVI—XVII ст., а саме: 13 документів XVI ст., 19—XVII ст. і один—XVIII ст. Серед них такі документи, як майнова угода між князями Микитиничами і Печерською архімандрією від 4 жовтня 1555 р., інвентар маєтків київської митрополії і речей Києво-Печерської церкви від 24 квітня 1593 р. (містить також реєстр книжок бібліотеки), реляція возного від 2 серпня 1597 р. про недопущення уніатського митрополита Михайла Рогози до управління Києво-Печерською лаврою й інші акти в цій справі, протести польських світських і духовних феодалів проти визнання Владиславом IV православної ієрархії та інші документи.

Подібних публікацій повного тексту або лише регестів документів, що мали служити як юридичні докази в судових процесах, було досить багато[2]. Без сумніву, деякі документи в подібних виданнях є більш або менш вдалими фальсифікатами церковників або світських феодалів. Однак при умові критичного підходу різноманітні публікації цього типу можуть дати чимало цінного для істориків матеріалу.

Слід відзначити, що, на відміну від Ф. Володковича, який цікавився документальними джерелами лише з суто практич-

  1. Status causae z strony przewielebnego Feliciyana Wolodkowicza Metropolity у Archimandryty Kijewe Pieczarskiego przeciwko wielebnemu Jerzemu Koninskiemu episkopowi w Unij nie bedącemu względem dóbr Pieczerska, Cwir- kowa, Borsukow i Tarasowicz do archimandriy Kijewo Peczerskiej przez Fon- dacyę nadanych, b. m. i r. (Warszawa, 1766).
  2. Пор., напр., брошуру «Odpowiedź z strony Jaśnie Wielmożnych Leona Szeptyckiego Lwowskiego i Antonina Młodowskiego... biskupów», видану в варшавській друкарні П. Дюфура без вказівки на рік видання. В додатку до неї надруковано 20 документів (листів, привілеїв) з 1762—1776 рр. Примірник брошури є у Центральному державному історичному архіві УРСР в м. Львові (ф. 201, оп. 40, спр. 332, арк. 188—198).