(арк. 12—21 зв.); 5) Текст присяги Ю. Хмельницького як новообраного гетьмана і виборчої ради (арк. 22—26 зв.).
Як вказує Самійло Величко, книжечка була видана в Києво- Печерській друкарні[1]. Про це свідчить також шрифт, заставки і кінцівки — такі ж, як в інших стрятинських і києво-печерських виданнях. Треба гадати, що збірка документів була складена і видана гетьманською канцелярією[2] для спростування фальшивої агітації політичних противників гетьмана Юрія Хмельницького. У «Оглавленії» видавці дали своє формулювання змісту окремих статей, наприклад: «Первий пункт альбо стаття. О вольностях, ведлуг давних прав Войська Запорозької». Притягаючи документальний матеріал для підкреслення прогресивного історичного значення возз'єднання України з Росією, перша збірка документів про возз'єднання відіграла серйозну роль у політичному житті свого часу. Вона заслуговує на пильну увагу дослідників.
Дуже цікавою публікацією рукопису, що значною мірою мав історичний характер, є надрукований у 1695 р. «пом'яник» Львівського братства під назвою: «Анамнисис албо припоминаня в молитвах церковних ієрейських імен, вікуістої пам'яті годних зешлих в вірі православной… Преведеноє з помничка писаного около року 1605 старанням тих же їх м[илостей] пп. браства вишѣреченого храму»[3].
Від звичайних пом'яників (субітників) він відрізняється тим, що при переліку історичних діячів і активних членів братства часто дається докладна хронологія, а інколи також замітки про історичні події, зв'язані з їх іменами. Після тексту поминальних молитв передруковано з рукопису список найвизначніших константинопольських патріархів, далі йде «Повість короткая о патріархах…», що містить деякі історичні відомості. Далі дано перелік київських митрополитів, львівських епіскопів, києво-печерських архімандритів, польських королів, російських царій і молдавських господарів переважно за XVI—XVII ст.
Після відомостей про історичних діячів дається перелік померлих членів братства, а далі наводяться родинні пом'яники членів львівського братства за кінець XVI і XVII ст. Найраніші з них входили до складу рукописного пом'яника братства з початку XVIІ ст., що служив оригіналом для основної частини публікації. Пізніші родинні поминання передруковані з окремих рукописних пом'яників різних родин. Зберігся, наприклад,
- ↑ «Пам'ятники українського письменства», т. І, 1926, стор. 221.
- ↑ В. Данилевич, вказ. праця, стор. 36.
- ↑ Текст опубліковано у кн.: АЮЗР, ч. І, т. 12, К., 1904, стор. 470—511. Примірник видання 1695 р. з пізнішими дописами є у відділі рукописів Львівської бібліотеки АН Української РСР (Збірник церковно-слов. рукописів А. С. Петрушевича, № 116).
