ведле звичаю дорочного… септемврія 26 року 1638… отправований і в том же року в Крем'янці видрукований»[1].
В боротьбі проти національно-релігійного гніту українські літератори і вчені книжники охоче покликались на давні культурні традиції українського народу, широко використовували давньоруські історіографічні та літературні пам'ятки. В 1635 р. в друкарні Києво-Печерської лаври було видано польський переклад Києво-Печерського патерика. По суті це була літературна обробка, здійснена Сильвестром Косовим, який чимало місць випустив, а деякі поширив або змінив[2]. Проте видання 1635 р. можна вважати першою публікацією пам'ятки давньоруської літератури і історіографії. У 1668 р. в Києві, а в 1670 р. в унівській друкарні в Галичині було видано «Житіє св. і равноапостольного князя києвського Владимера… вибрано з літописця руського, преподобного Нестора Печерського[3].
Оскільки майже всі українські публікації документів у XVII—XVIII ст. були більшою або меншою мірою зв'язані з релігійною полемікою, особливу увагу привертає документальне видання середини XVII ст., що мало цілком світський характер. Це текст статей Богдана Хмельницького 1654 р. і Переяславських статей 1659 р.— угод козацької старшини з російським урядом, які визначали юридичний статус України після возз'єднання з Російською державою, опублікований, мабуть, в другій половині 1660 р.[4] В «бібліографічних покажчиках це видання має назву «Постановление с войском Запорожским» і датоване 1659 р.[5], хоч ні така назва, ні дата не підтверджуються документальними даними[6]. Видання складається з таких частин: 1) «Оглавленіє вещей обретающихся в книжиці сей»; 2) Переказ царського указу 13 січня 1657 р. про обрання нового гетьмана і виклад акту виборів Юрія Хмельницького на гетьманство з підписами самого гетьмана і усієї ради (арк. 1—6); 3) Текст «статей» 1654 року («Березневих статей» Богдана Хмельницького) в редакції, що була запропонована російським урядом під час російсько-українських переговорів 1659 р. (арк. 7—12); 4) Текст Переяславських статей 1659 р.
- ↑ М. Каратаев, Описание…, №467.
- ↑ В. Н. Перетц, Киево-Печерский патерик в польском и украинском переводе, в кн.: Славянская филология, III, М., 1958, стор. 174—188.
- ↑ Приброшуровано до книги «Виклад о церкві…», Київ, 1668; Унів, 1670.
- ↑ В. Данилевич, Маловідомий український стародрук, Записки історико-філологічного відділу ВУАН, кн. 21—22, 1928, K., 1929, стор. 41.
- ↑ И. Каратаев, Хронологическая роспись славянорусских книг, напечатанных кирилловскими буквами, т. I, СПб., 1861, № 687.
- ↑ Назва «Постановление» взята, мабуть, з колонтитула на арк. 3—21 (Постановление от его цар. вел. з войском Запорозьким року 1659).
Більш правильною, здається, була б назва «Статті о вольностях войска Запорозького». Примірник з архіву Києво-Печерської лаври (відділ стародруків Державної публічної бібліотеки УРСР) має на оправі наклейку з написом XVIII ст. «О волности статтей Войска Запорожскаго».
