ням у польському перекладі грамоту київського митрополита Мисаїла, датовану 1476 р., до римського папи Сікста IV[1]. Ініціатором видання був київський уніатський митрополит Іпатій Потій, один з найзапекліших і найактивніших прихильників церковної унії. В передмові до читача Потій розповідає про це так: «Ото тепер недавно знайшлися книжки барзо стариє в церкві кревськой, в которих і тот собор Флорентейський, также, яко і в соборниках віленських, уписаний, а надто лист митрополита києвського Мисаїла і інших духовних, также княжат, великих панов, сенаторов і іних зацних станов руського народу, которий писали до папежа Сікста четвертого, в року 1476 з датою у Вільні, в которим листом і двох особ зацних в посельство до Риму посилали…»[2]
Пізніше М. Смотрицький твердив, що ще один рукопис був знайдений у одній з церков поблизу Острога. Щоб усунути обвинувачення, «же то речі ново змишление», Потій 15 червня 1605 р. пред'явив книгу з текстом Мисаїлового листа у магістраті м. Вільнюса, про що в магістратських книгах був зроблений відповідний офіціальний запис, а митрополиту було видано виписку з цих книг з його текстом. Текст виписки опубліковано слідом за передмовою. Підтверджуючи автентичність пред'явленої Потієм книги, віленські бурмістр і райці коротко описують цю «книгу знайденую в церкві Кревськой, старосвєцьким письмом уставним, словенським язиком писаную, ін кварто інтролігованую, вельми старую в которой єсть написан собор осьмий Флорентейський і лист до святейшого отця Сікста четвертого, папи римського, писаний от митрополита києвського Мисаїла і от архимандритов Печерського і Віленського, также і от великих княжат і панов руських, року по рожествє Христовом тисяча чотириста семдесят шостом»[3].
Далі йде під вказаним вище заголовком текст Мисаїлового листа від 15 березня 1476 р. з короткими коментарями у примітках. Одна з приміток археографічного характеру. В ній від-
- ↑ «Посельство до папежа рымьського Сикста IV от духовенства и от княжат и пановь русскихь, зь Зилини року 1476 мѣсяца марта 14, б. р. (1605). Див.: Н. Каратаев, Описание…, № 215; Poselstwo do papieża rzymskiego Sikta IV od duchowieństwa у od ksiązat i panów ruskich w roku 1476 w Wilnie, 1605, 10.VII (K. Estreicher, Bibliografia polska, t. 24, Kraków, 1912, стор. 380). Текст грамоти передруковано пізніше (Архив Юго-Западной России, ч. 1, т. 7, К., 1887) частково за текстом стародруку, а частково за текстом, опублікованим А. С. Петрушевичем, за рукописом XVIII ст.
- ↑ Архив Юго-Западной России (далі — АЮЗР), ч. I, т. 7, К., 1887, стор. 195. Тут і нижче (крім бібліографічних описів у виносках) тексти на українській літературній мові того часу подано з допомогою графічних засобів українського алфавіту згідно з проектом правил публікації таких текстів, опублікованим О. А. Бевзо («Вісник АН УРСР», 1959, № 2).
- ↑ Там же, стор. 196.
