Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/177

Ця сторінка вичитана

братство надрукувало полемічне послання александрійського патріарха Мелетія Пігаса[1], написане ним ще у 80-х роках XVI ст. Пізніше, у 1598 р., в Острозькій друкарні була опублікована «Книжиця», яка містила сім листів Мелетія Пігаса, написаних протягом 1593—1597 рр. (лише один лист був написаний Пігасом ще на початку 80-х років XVI ст.) до Костянтина Острозького, Гедеона Балабана, духовенства, мирян і братств, а також лист К. Острозького «до обще всіх православних християн» від 24 липня 1595 р. і лист Івана Вишенського до Костянтина Острозького[2]. В Дерманській друкарні опубліковано з датою 6 лютого 1605 р. «Лист Мелетія святійшого патріархи Александрійського до велебного єпископа Іпатія Потія будущего єще на тот час єпископа Володимерського о отступленні его з напоминаннєм отцевським до него писаний»[3]. В післямові вказано, що лист було надіслано з Єгипту 15 жовтня 1599 р., а перекладено на українську літературну мову Іваном Борецьким[4]. У публікації брав участь Дем'ян Наливайко (брат Северина, учасник острозького літературно-наукового гуртка).

Всі перелічені публікації були написані переважно незадовго до надрукування. Перші спроби публікації давніх історичних джерел на Україні і в Білорусії також зв'язані з політичною та ідеологічною боротьбою, яка велась наприкінці XVI і на початку XVII ст. у питанні про унію. В зв'язку з намаганням світських і духовних агентів Ватікану насильним шляхом нав'язати українському і білоруському народам унію з католицькою церквою розгорнулась гостра полеміка в тогочасній публіцистичній літературі. Автори полемічних творів, спрямованих проти наступу католицизму, охоче користувались аргументами історичного характеру, звертали увагу на історію ворожої щодо східнослов'янських народів політики Ватікану. Католицькі та уніатські полемісти також намагались відшукати історичне обгрунтування своєї антинародної діяльності, не спиняючись при цьому перед явними фальсифікаціями та перекрученнями історичних фактів.

За таких умов у 1605 р. у Вільні в друкарні Мамоничів було надруковано по-слов'янськи і одночасно окремим видан-

  1. Господіна Мелетїа Стѣйшаго Папы Александрійскаго о хрїстїанском благочестїи к іудеомъ отвѣт (И. Каратаев, Описание…, № 129).
  2. И. Каратаев, Описание…, № 178; И. Малышевский, Мелетий Пигас и его участие в делах русской церкви, т. 2, К., 1872, дод. II, стор. 1—5 (другої пагінації).
  3. И. Каратаев, Описание…, № 178, стор. 302—303. Російський переклад листа у кн.: И. Малышевский, вказ. праця, т. 2, стор. 103—140 (першої пагінації).
  4. М. В. Возняк, Письменницька діяльність Івана Борецького на Волині і у Львові, Львів, 1954, стор. 10—11.