Деякі самодіяльні сільські музеї Львівщини стали широко відомими. Це сільський музей В. І. Леніна в селі Новому Виткові Радехівського району. В музеї багато експонатів.
Нововитківський музей В. І. Леніна став справжнім агітаційно-масовим центром села і району. Тут влаштовуються бесіди про життя і революційну діяльність В. І. Леніна, відбуваються заняття різних гуртків, читання лекцій про соціалістичні перетворення в селі, проходить прийом в члени комсомолу і т. д. З дня на день музей зростає, його досвід запозичують інші народні музеї Радянського Союзу. З дня відкриття (22 квітня 1959 р.) музей відвідало кілька десятків тисяч чоловік з різних кінців Радянського Союзу і навіть з-за кордону. Своїми враженнями поділилися у книзі відвідувачів канадські українці Петро Кравчук і Євген Дольний: «Ми з великою цікавістю оглянули ваш музей Леніна. Кожний експонат в ньому — це момент життя і боротьби. З особливим інтересом ми оглянули музей ще й тому, що ленінські ідеї оволодівають широкими масами і в нас за океаном. Бажаємо цьому музею розвитку».
Великою популярністю на Львівщині користується сільський історико-краєзнавчий музей у Великому Любіні. В ньому зібрано 120 різних письмових і речових експонатів, його відвідало 15 тис. осіб. В музеї проводиться велика культурно-масова робота. Працівник Московського інституту музеєзнавства у книзі відзивів писав, що зібрані експонати — це не тільки пізнавальний краєзнавчий матеріал, а й глибоко партійна пропаганда. Сільський музей є відбиттям зростання культури колгоспного села, його досвідом користувались інші музеї.
Заслуговують на увагу історико-краєзнавчі музеї у Звенигороді Бібркського району, Батятичах Кам'янсько-Бузького району та багатьох інших селах Львівщини.
Ознайомлення з різними формами краєзнавчої роботи в селах, насамперед з станом написання історії сіл, свідчить про те, що у цій справі необхідна допомога архівів. Краєзнавці при написанні історії села дорадянського періоду в основному посилаються на спогади Старожилів. Але останні не завжди точно в хронологічному і фактичному відношенні відтворюють історичні події. Ось тут-то роль архівів надзвичайно велика. Архівні матеріали особливо необхідні при детальному вивченні сіл епохи феодалізму і капіталізму. Наприклад, краєзнавці села Великий Любінь Городоцького району вирішили створити для цього музею макет дорадянського села. Вони детально вивчили топографію села, назви урочищ, розташування панського замку, фільварку. Але для остаточного плану макета їм необхідні детальні описи середньовічних панських і селянських будівель, точного розподілу шляхетського і селянського землеволодіння. Виходячи з цього, краєзнавці зараз наполегливо вивчають архівні матеріали. Треба визнати, що там, де самодіяльні музеї, краєзнавчі
