лавъ городъ великый, у негоже града суть Златыя врата; заложи же и церковь святыя СоѲья, митрополью»[1].
Давній град у межах міста Володимира тепер, з будівництвом нового города Ярослава, загубив своє оборонне значення, прийшов у занепад. Певне, його не відновлюють, як не відновлюють і колишнього князівського палацу, що згорів десь на початку XI ст., можливо, під час пожежі 1017 р. («погорѣ церкви»). За свідченням літопису, наприкінці XI ст. вже не було ані граду, ані княж-двора. На їх місці в цей час знаходилися боярські двори, на місці граду — двори Гордятин і Никифорів; там, де давніше «дворъ княжь бяже в городѣ, нынѣ дворъ Воротиславль и Чюдинъ»[2].
Поява боярських дворів на місці давніх оборонних споруд та князівських дворів свідчить не лише про занепад міста Володимира, але й про істотні зміни в його тричленній структурі й топографії. Цілком ясно, в межах давнього міста вже немає окремої князівської частини, ані граду, ані княж-двора. Посад, ремісничі оселі й майстерні підходять тепер щільно до самої церкви. Певне, саме тепер засипається колишній рів і на трасі засипаного рову з'являються житла-майстерні ремісників. В історичній топографії Києва починається новий етап розвитку.
История Киева, его возникновения и развития, как и каждого города,— это, в первую очередь, история образования его территории. Изучение топографической структуры города составляет начальный этап работы. Обычно исследователи сводят его к комментированию летописных известий о памятниках, урочищах и т. д. Археология позволила изменить направление исследований. Топографическая планировка древнего Киева восстанавливается по материалам раскопок, а не лишь на основании чтения летописи, часто произвольного.
Киев, как и другие древнерусские города, возник из мысовых городищ, расположенных на береговых выступах, протянувшихся цепью вдоль речного берега. Первоначально эти мысовые городища не отличались одно от другого. Каждая отдельная родовая община «сидела» на отдельной «горе». Впоследствии приходит дифференциация. Городища сохраняют свой расчлененный мысовый характер, однако, в своей совокупности они образуют некое целое. Топографическая схема первоначальной структуры города, как совокупности нескольких мысовых городищ, лучше всего прослеживается на примерах Го-
