частина міста, далеко більша за своєю площею, яка доходила, певне, до міських стін, споруджених Володимиром, та до брами, відомої згодом під назвою Батиєвої[1].
Зіставлення з Галичем дозволило з'ясувати соціальну топографію Києва, ствердити тричленний поділ міста і співвідношення окремих частин в межах цього міста. Древній Київ часів Володимира, тобто на тому етапі розвитку, коли місто з сукупності кількох окремих городищ, відрогів плато, витягнутих вздовж берегового узгір'я, почало перетворюватися на місто, в якому одно мисове городище ділилося на три частини, як про це була мова вище, не відрізнявся від інших древніх міст.
Що в даному разі може дати літопис? В «Повісті временних літ», під 945 р. вміщено опис Києва, як він малювався уяві літописця наприкінці XI ст. з переказів. Літописець оповідає про події часів Ольги, зв'язані з прибуттям древлянських послів після загибелі Ігоря. Посли «присташа подъ Боричевымъ в лодьи. Бѣ бо тогда вода текущи въздолѣгоры Киевськия, и на подольи не сѣдяху людье, но на горѣ; градъ же бѣ Киевъ, идеже єсть нынѣ дворь Гордятинъ и Никифоровъ, а дворъ княжъ бяше в городѣ, идеже есть (нынѣ дворъ Воротиславль и Чюдинъ)»[2].
Спроби тлумачити літописний текст на підставі текстологічних зіставлень окремих варіантів мають більш-менш умовний характер довільних здогадок. З наведеного тексту ясно одне. За часів літописця вже не існувало ані граду, ані княжого двора. Давній град Київ втратив своє первісне значення оборонної цитаделі, і князівський двір, який знаходився в межах колишнього града, обернувся на звичайні боярські двори. На місці града тепер були двори Гордятин та Никифорів і на місці княж-двора, згідно з Радзівілловським списком, «двір Воротиславль і Чюдин».
На основі розкопок В. В. Хвойки в 1907—1908 рр. на садибі М. Петровського ми можемо говорити з певністю про місце князівської резиденції на схід від Десятинної церкви й про район ремісничих осель на захід від неї, але толографія града Києва за часів Володимира лишається не цілком з'ясованою. Тут ще багато неясного.
Посилаючись на рисунок Києва 1695 р. та на плани від 1706 р. до 1837 р., О. М. Тихонович і М. М. Ткаченко вважа-
- ↑ Про ремісничі будівлі, розкопані на садибі М. Петровського, див.: В. В. Хвойка, Древние обитатели…, К., 1913, стор. 51, 73—74; Г. Ф. Корзухина, Новые данные о раскопках В. В. Хвойки в усадьбе Петровского в Киеве, СА, т. XXV, 1956, стор. 318—342; М. К. Картер, Древний Киев, т. I, стор. 285—298.
- ↑ «Летопись по Лаврентиевскому списку», стор. 54.
