телі називали характерною назвою —«Золотий тік», повинна розглядатися як князівська садиба, й саме тут треба шукати решток князівського подвір'я й терема[1].
Так склалася спочатку думка про двочастинний поділ древнього Галича. Відповідно до цього в книзі Л. Чечвянського — Я. Хмілевського читаємо: «В городі була резиденція князів та осідок галицьких епіскопів. Тому територіально властивий город був поділений на дві часті… У північній стороні стояв княжий двір з двірською Спаською церквою, у південній стороні містився Клирос, або Крилос, тобто монастир капітули з соборним храмом Успіння»[2].
Однак, твердження про двочастинний поділ древнього Галича було неточне. Місто складалося не з двох, а з трьох частин: князівської, єпіскопської й ремісничої, або з посада. Якнайкраще тричастинний поділ міста висвітлено в згаданій статті В. К. Гончарова. За його визначенням, нагірна частина Галича, яка охоплює площу понад 50 га, «була розчленована на три окремі, штучно укріплені райони». «Перший з них, розташований на самому мисі гори, т. зв. Золотий тік був князівською частиною древнього міста і займав площу 2,5 га»[3]. «Золотий тік — це підвищене місце на північ від згаданого собору, більш-менш у вигляді закругленого трикутника, відділене від місця собору коло 300 м широкою поперечною долиною, т. зв. базаром»[4].
Для древньоруських міст з їх поділом на три частини дуже характерно, що князівський район був не тільки найменший за площею, але й далеко нижчий, порівнюючи з суміжною частиною. «Безпосередньо за валом і ровом Золотого току була єпіскопська частина міста, оточена, в свою чергу, подвійною лінією ровів і валів»[5]. Ця частина знаходилася в центрі міста, в середній частині мису. Вона була не тільки вища й більша за своїми розмірами в порівнянні з Золотим током, але й далеко кра¬
- ↑ «Після відкриття Успенського собору старого Галича в селі Крилос стало зрозуміло, що галицький княж-двір міг бути тільки на Галицькій горі, а саме на її північному боці, на місці, що його й нині селяни «Золотим током» називають» (Я. Пастернак, вказ. праця, стор. 3).
- ↑ Л. Чечвянський—Я. Хмілевський, Княжий Галич, стор. 22. «Крилос в середині обваловань ділиться на дві частини: Митрополію й Золотий тік. На першій знаходяться руїни богородичного собору, а на другій — руїни придворної божниці Спаса» (Й. Г. Пеленський, Древньоруський княжий двір, Львів, 1950, стор. 143, НА ІА АН УРСР).
- ↑ В. К. Гончаров, Археологічні дослідження древнього Галича, стор. 22.
- ↑ Я. Пастернак, вказ. праця, стор. 3а. «Простір понижче церкви у північній стороні традиція означує як колишній базар» (Л.Чечвянський— Я. Хмілевський, вказ. праця, стор. 23).
- ↑ В. К. Гончаров, Археологічні дослідження древнього Галича, стор. 22.
