в гирлі р. Сули, Устьє й Заруб знаходяться в гирлі й проти гирла р. Трубежа, Родня — «на усть Рси (Роси) рѣки».
Київ і Вишгород зв'язані з гирлом р. Десни. Київ знаходиться на кілька кілометрів нижче, а Вишгород дещо вище деснянського гирла. Правдоподібно, що утворенню двох городищ на відстані 15—16 км одне від одного сприяли гео- та гідрологічні особливості місцевості, а також топографічні умови. Високий гористий берег, що йде в межах Києва вздовж Дніпра від гирла р. Либеді до р. Почайни, далі уривається, відступає далеко на захід і знов наближається до Дніпра в районі Вишгорода.
В історичній літературі неодноразово відзначалося політичне суперництво Києва й Вишгорода, але при цьому нічого не згадувалося про економічні підвалини цього суперництва. Тим часом Вишгород явно дублює Київ. Між ними багато спільного: зв'язок з переправою, положення відносно гирла р. Десни, наявність пристані-стоянки, осади — перевалочного пункту на великому водному шляху, як про це згадувалося вище.
В. Г. Ляскоронський у великій монографічній праці «Киевский Вышгород в удельно-вечевое время» (СПб., 1913) зробив спробу з'ясувати взаємини Києва й Вишгорода. Але до розв'язання цього питання він підійшов досить своєрідно. Він ототожнив Вишгород з Києвом. За В. Г. Ляскоронським, Вишгород як окреме місто ніколи не існував, і городище, яке знаходиться на території сучасного села Вишгород, жодного відношення не має до давнього літописного міста. На його думку, Вишгород — це лише окрема частина древнього Києва і всі події, віднесені в літописі до Вишгорода, стосуються насправді Києва.
Викладена концепція звучить надто парадоксально. M. І. Петров мав рацію, коли в своїй рецензії на книгу Ляскоронського піддав її гострій критиці[1]. Не менш негативно поставилися до теорії Ляскоронського за наших часів А. Н. Насонов та В. О. Довженок. «Твердження про Вишгород як про частину нагірного Києва суперечить свідченням історичних джерел. Нехтуючи цими свідченнями, В. Г. Ляскоронський сплутав історичні події двох різних визначних міст — Вишгорода і Києва»[2]. Те саме відзначав також і Насонов. «Теорія Ляскоронського, згідно з якою літописний Вишгород був частиною міста Києва, стоїть в явній й кричущій суперечності з свідченням джерел»[3].
- ↑ Пор. відповідь на цю рецензію, див.: В. Г. Ляскоронский, К вопросу о Киевском Вышгороде в удельно-вечевое время, К, 1919, стор. 1—8 (окр. відбиток).
- ↑ В. О. Довженок, Огляд археологічних вивчень древнього Вишгорода за 1934—1937 pp., «Археологія», т. III, К., 1950, стор. 65.
- ↑ А. Н. Насонов, «Русская земля» и образование территории древнерусского государства. Историко-географическое исследование, М., 1951,
