Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/121

Ця сторінка вичитана

До міст, зв'язаних з гирлом річок-приток, належить, окрім згаданих, також Родня. Родная, або Княжа гора, городище, розташоване в гирлі р. Росі, згадується в літописі під 980 р.: Ярополк «затворись въ градѣ Родьни на усть Рси рѣки»[1].

У гирлі р. Сули, поблизу її впадіння в Дніпро, серед широкої заплави знаходиться згадуване в літописі під 1055, 1079, 1110 та 1147 рр. городище Воїнь[2]. За своїм топографічним положенням у гирлі р. Сули, Воїнь замикав для Посулля вихід на Дніпро як Родня для Поросся. Подібно до інших городищ того ж типу Воїнь був воєнно-адміністративним центром, з одного боку, та пристанню і перевалочним пунктом, з другого[3]. Автори розкопок вважають, що Воїнь був заснований наприкінці X ст. разом з іншими городищами південно-східної оборонної смуги, збудованими Володимиром [4]. З свого боку, вважаємо, що Воїнь виник значно раніше, ще за доволодимирових часів, оскільки мережа городищ — перевалочних пунктів, зв'язаних з окремими дільницями річкового шляху по Дніпру, склалася остаточно вже на початку X ст.

До осад, розташованих в гирлах лівобережних приток, належить також Переволока, ототожнювана з с. Переволочним у гирлі р. Ворскли[5]. Згадується Переволока в літописі під 1092 р.: «И рать велика бяше отъ половець и отовсюду: взяша 3 грады, Пѣсочень, Переволоку, и многа села воеваша по обѣема странама»[6].

3

Перед нами яскраво вирисовується певне історичне явище — зв'язок городищ з перевозом або з гирлами річок-приток. З гирлом Ворскли зв'язане місто Переволока; Воїнь розташований

  1. «Летопись по Лаврентиевскому списку», стор. 76.
  2. «Городище знаходиться в заплаві, на правому березі р. Сули, в 1,5 км від її гирла. Безпосередньо біля підніжжя городища тече Сула, яка омиває його зі східного боку» (В. К. Гончаров, В. А. Богусевич, Р. А. Юра, Раскопки древнерусокого города Воиня в 1956 году, КСИА, 8, K., 1959, стор. 59).
  3. Городище біля с. Воїнська гребля, розташоване в гирлі р. Сули, становить собою останній древньоруський пункт на водному шляху на Південь. Очевидно, воно служило пристанню, де збиралися торгові каравани перед тим, як рушити вниз по Дніпру, й куди приставали судна, які прибували по Дніпру на Русь» (В. О. Довженок, Отчет о раскопках в 1957 г., стор. 166, НА ІА АН УРСР, 1957/3).
  4. В. К. Гончаров, В. А. Богусевич, Р. А. Юра, вказ. праця, КСИА, вип. 8, 1959, стор. 70.
  5. Н. Барсов, Материалы для историко-географического словаря России, Вильно, 1865, стор. 157. Про топонімічні назви цього типу див.: Н. П. Барсов, Очерки русской исторической географии. География начальной (Несторовой) летописи, Варшава, 1885, стор. 17, 218—221, 225.
  6. «Летопись по Лаврентиевскому списку», стор. 208.