Нестор, автор «Повісті временных літ», зберіг для нас зміст давнього усного переказу про заснування Києва, поширеного за тих часів. Однак, наводячи цей переказ, він поставився до нього критично. Прийоми його критики були досить своєрідні. Так, приміром, він не відкидає згадки про трьох братів, засновників міста, але рішуче спростовує те, що Кий, старший з братів, був перевізником. За свідченням Нестора, в Києві існував перевіз. Існування перевозу й фразеологічний зворот: «На перевіз на Києв» дали, на думку літописця, привід тлумачити Кия як перевізника. «Ини же, не свѣдуще, рекоша, яко Кий єсть перевозникъ былъ, у Киева бо бяше перевозъ тогда с оноя стороны Днѣпра, тѣмъ глаголаху: на перевозъ на Киевъ»[1].
Київ—це перевіз. Ось де сенс літописного свідчення про заснування міста. Першим звернув увагу на це повідомлення А. В. Шлецер. Він об'єднав обидві версії: усунув згадку про Кия-перевізника й Несторову довідку про перевіз. До цього Шлецер додав вказівку на західноєвропейські міста, що в своїх назвах зберегли слово «перевіз», «фурт». За Шлецером, ці міста, як і Київ, постали з перевозу, з селища при перевозі. «Франкфурт, Оксенфурт та інші міста виникли в той самий спосіб. На Дніпрі ще не було моста, але вже було сполучення між жителями його східного й західного берегів. Хтось, на ймення Кий, перевозив людей у човні; селище перетворилося зрештою на місто»[2].
Думку А. В. Шлецера підтримав М. Дашкевич: «Визнаймо разом з Шлецером більш-менш певним у цьому оповіданні одне: Київ справді міг виникнути біля перевозу. Шлецер вказував, що в такий спосіб постали Оксфорд, Франкфурт та інші»[3].
У топоніміці Західної Європи відомо чимало міст з назвами, які зберігають пряме свідчення про первісний зв'язок з річковою переправою. Досить згадати для прикладу, окрім Франкфурту на Майні, також Франкфурт на Одері, Швейнфурт, Штасфурт, Ерфурт, Фурт тощо. Отже, справа йде про певне, загально поширене явище, однаково історично властиве як для Західної Європи, так і для Східної, зокрема для Подніпров'я: окремі міста постають з перевозу[4].
Зрозуміло, що справа не йде про звичайний перевіз або про річкову переправу, яких було багато. Археологічні дослідження внесли ясність у це питання. Вони дозволили виділити городи¬
- ↑ «Летопись по Лаврентиевскому списку», СПб., 1897, стор. 9.
- ↑ А. В. Шлецер, Нестор, т. І, СПб., 1809, стор. 109.
- ↑ Н. Дашкевич, Приднепровье и Киев по некоторым памятникам древнесеверной литературы, «Университетские известия», К.., 1886, кн. XI,. стор. 222.
- ↑ Вживаючи далі вираз «місто-перевіз», «городище-перевіз», ми зберігаємо за ним зміст, аналогічний топонімічній назві Фурт.
