Олегова могила, двір Нифонтів, Боричів узвіз, Янчин монастир тощо. Літопис не дав на це прямої відповіді.
Археологічні розкопки на території Києва дозволили змінити напрям вивчень. Тепер ми маємо можливість відтворити первісний вигляд міста, його топографію за матеріалами розкопок, а не тільки на основі довільного тлумачення літописних текстів. Археологічний Київ відомий нам сьогодні краще, ніж Київ літописний. При цьому треба взяти до уваги, що місто — це не тільки сума його пам'яток. З опису окремих пам'яток — архітектурних споруд, речових знахідок, монет, скарібів, поховань та могильників — не можна пізнати місто як цілість.
Щоб вивчити становлення древнього Києва як міста й пізнати окремі пам'ятки як відображення суспільних процесів, треба з'ясувати ці процеси. Тим часом для цього зроблено якнайменше. До останнього часу в розпорядженні дослідників майже зовсім не було відомостей про археологічні пам'ятки VI—VII ст. і дуже мало про пам'ятки VII—IX ст. «Загадка походження древньоруських міст не розв'язана ще й досі,— писав у 1944 р. Б. Д. Греков.— Питання це надто заплутане. Письмові джерела не дають на нього прямої відповіді. Археологія ще не встигла зібрати достатньої кількості матеріалу»[1]. М. М. Воронін у 1951 р. додавав до цього: «Провідне положення, що місто виникає внаслідок відокремлення ремесла від хліборобства й розвитку на другому полюсі суспільного виробництва сільського поселення, села, добре документувалось в загальній формі археологічним матеріалом. Однак змалювати конкретний історичний процес походження того або іншого міста в специфічних умовах окремих районів Русі за відсутністю матеріалу ми не могли»[2].
Протягом останніх десятиліть і особливо за останні роки в Подніпров'ї досліджувалося чимало древньоруських міст, у тому числі Любеч, Вишгород, Вітечів, Заруб, Воїнь та деякі інші. Матеріали розкопок дозволили з'ясувати топографічну структуру цих міст, поділ їх на частини, виявити спільні риси, що їх пов'язують, і в цей спосіб створити грунт для вивчення першопочатків Києва. Адже ж Київ постав і розвинувся так само, як і всі інші міста Подніпров'я, в однакових історичних умовах, його первісна структура в процесі свого розвитку не відрізнялася від топографічної будови інших древньоруських міст. Вивчення цих загальних процесів, на тлі яких яскравіше виступить образ древнього Києва, й становить головне завдання цієї статті.
