сольств свідчать про гостинну зустріч і забезпечення всім необхідним російських послів[1].
Ще в 1651 р. гетьман видав універсал як козацьким, так і міським властям «і вшелякої кондиції людем», що коли їхатимуть російські посли, «абисте їм живности для них і челяди, і коней і чого потреба будет, подвод, проводников давали, і во всем людскость свою осведчались, нечего не чинечи под ласкою нашею і каранєм войсковим»[2]. Порушників цих вказівок гетьмана суворо карали[3].
В час, коли не було воєнних дій, послів приймали в гетьманській резиденції в Чигирині, іноді в Суботові, де гетьман мав маєток[4]. З різних причин гетьман інколи приймав посольства в Переяславі, як, наприклад, вже згадуване посольство А. Киселя 1649 р., а також повноважне і велике посольство російського уряду, очолюване В. Бутурліним, з питань возз'єднання України з Росією у 1654 р. Під час воєнних дій гетьман приймав іноземних послів у похідних умовах.
Поодинокими були випадки, коли гетьман сам виїжджав на зустріч послів. Так було в лютому 1649 р., коли у Переяслав прибуло посольство А. Киселя. Тоді за місто для зустрічі виїхав гетьман у супроводі полковників, осавулів і сотників, з військовою музикою [5]. В більшості випадків, за вказівкою гетьмана, послів зустрічали генеральні осавули і хорунжий, син гетьмана Тимофій та інші представники старшини з козаками[6].
Послам і тим, хто їх супроводжував, відводилися в місті спеціальні квартири — «двори», недалеко від місця проживання гетьмана[7]. В гетьманській резиденції послів брали на повне утримання. Г. Унковському в день приїзду було прислано від гетьмана «корму» для посольства — «10 хлебцов пшеничных малых, 10 хлебцов оржаных людцких, гуся, утя, двоє поросят, 4 куров, 50 яиц, 2 сыра, барана, ногу говядины, 50 черенков соли; питья: скланицу вина двойного, скляницу вина венгерского, скляницу малмазеи, ведро вина простого, 3 ведра меду, 5 ведер пива; 10 свеч сальных; да конского корму: четь овса, острамок сена»[8].
В день приїзду або на другий день до послів приходили послані гетьманом старшини. Так, до згадуваного Г. Унковського на
- ↑ «Воссоединение Украины с Россией», т. III, стор. 287—289, 291 та ін.
- ↑ Там же, стор. 162.
- ↑ М. Кордуба, Венецьке посольство, стор. 10; ЗНТШ, т. 154, стор. 60—61.
- ↑ Про прийом у Суботові див. «Воссоединение Украины с Россией», т. III, стор. 353.
- ↑ «Воссоединение Украины с Россией», т. II, стор. 108.
- ↑ Там же, стар. 147—148, 265; т. III, стор. 302.
- ↑ Там же, т. II, стор. 148, 185, 265; т. III, стор. 553.
- ↑ «Воссоединение Украины с Россией», т. > стор. 148.
