МИХАЙЛО КАРАЧКІВСЬКИЙ.
Улітку цього року, з 1 до 15 серпня, я за дорученням Історично-Географічної Комісії В.У.А.Н. обслідував північно-західній куток автономної Молдавської С.Р.Р., район, що раніш увіходив до складу Балтського повіту Подільської губерні, а власне — поріччя горішньої Кодими до міста Балти, поріччя річки Молокиша перед впадінням її до р. Дністра та Дністрове узбережжя до села Попенок. Відти я проїхав через обслідувану територію в північно-східньому напрямкові до с. Будеїв та містечка Кодими. Всього підчас подорожи досліджені були такі поселення: містечко Кодима, село Будеї, далі, йдучи за течією Кодими, з правого боку річки, села — Обжила, Ефтодія, д. Де-Урбан, Еленівка, д. Карпівка, с. Мирони, нарешті м. Балта. З правого боку р. Кодими села — Березівка, Фернатія, Мошняги. В поріччі Молокиша села: Лабушна, Плоть, Гараба, д. Кольцово, Молокиш. На Дністрі: села Сарацея, Гержів, містечко Рибниця, с. Гедерим, Вихватинці, Зозуляни, Попенки; через умови Дністрової долини зробив деякі спостереження географічного характеру що-до поселень правого берега р. Дністра, а саме: с.с. Солончани, Бошерниця, Чорна, містечко Резина, сс. Стохна, Сахарна, Бучушка, Ципова. З Попенок повернувся я до Рибниці тим-же шляхом, а з Рибниці направився на села: Красненьке, Іванівка, Семенівка, німецька колонія Майно, містечко Круті, Олександрівка, Будеї, Кодима, де і закінчив свою подорож. Всього оглянуто було отже підчас подорожи близько 30 поселень. Поселення обслідував я за певним, виробленим планом, а саме: переїжджаючи певною місцевістю робив зазначення загально-географічного змісту, відзначаючи всі зміни рельєфу — долини, горбки, гори, зміни води — багно, річка, став, зміни рослинности, то-що. В селі зазначав загальне становище — форму села, загальний вигляд, забудову. Далі — склад людности, назва села, вимова тієї назви, поясніння походження назви. Коли траплялися які давні будівлі — оглядав їх. Докладно оглядав церкви, також кладовища, надгробки, найстаріші написи на них, то-що. У людей розпитував, чи пам'ятають за старовину, про заселення села, найстаріші часи, панські часи, та инші події. Нарешті відомості про сучасне становище поселення.
Негативно відбивалися на здійсненні цього плану дослідження загальні умови цьогорічного літа: від'їздячи з Київа, я сподівався приїхати на місце вже по жнивах та косовиці, але холодне літо призвело до того, що жнива цього року відбувалися трохи не на місяць згодом, аніж звичайно,
