було — 59 (з неї робочої — 47), молодої — 12, дрібної — 30, усякої — 101. Пересічно припадало.
| На 1 госп. тих, що мали худобу. | На 1 госп. усіх духовних. | |
| Великої | 9,8 | 4,9 |
| Робочої | 7,8 | 3,9 |
| Молодої | 2 | 1 |
| Дрібної | 5 | 2,5 |
| Усякої | 16,8 | 8,4 |
| В переводі на велику | 10,7 | 5,3 |
Мало духівництво й промислові заклади, себ-то тримало в своїх руках частину промислового життя міста. Належало їм: гуралень — 4 (дві на два казани, одна на один, і про одну невідомо), вітряків — 2 (кожен на один камінь), а також 3 пасіки на 66 вуликів (15, 25, 26 вул.). Прибуток з цих промислових закладів зазначено тільки з однієї гуральні, — 10 р. на рік, та з одного млина — 6 чтв. хліба.
Жили духовні переважно з платні, а також з хліборобства. Три господарі живуть виключно з платні, один (дячок) з платні й з промислу, — він шинкує панське (полк. Дараган) вино з десятини. Двоє з нижчого духівництва платять консистенцію в 1 крб. 2 коп.; можливо, це тому, що вони мають певний допомічний заробіток, а саме: один як, ми сказали, шинкує панське вино, а у другого (диякона) зять, що живе разом з ним, — швець.
Нарешті треба додати, що майно мало не тільки духівництво саме, але й церкви. Ми маємо згадку про те, що Михайлівська церква мала свій двір, до того церкви мали й землю: церква Богоматери — 23 дні ріллі, церква Архістратига Михайла — 133 дні й 2 упруги ріллі та ще й сіножати на 30 кіп, і церква Миколи Чудотворця мала ріллі 28 днів і сіножати на 200 кіп. Цю землю церкви здають у найми різним обивателям з десятини.
Виборні козаки була та група, з якої виходила старшина сотенна, як от отамани городові та курінні, хоружі й навіть наказні сотники. Ми бачимо тут прізвища, які зустрічаються в попередній історії Баришполя на різних сотенних урядах, як Магеровського, Горковенка, Щигела, Логвина і т. и.
Хоч одне прізвище й нагадує прийшлу людину (Сербин), але в дійсності всі виборні козаки місцевого походження. Так само й більшість ґрунтів їх належать од дідів, переходить з роду в рід. Тільки 5 ґрунтів є куплених, — всі у козаків.
Живуть виборні козаки у 54 дворах, 56-ма господарствами[1]. Господарства здебільшого патріярхальні, багатородинні, керує ними
- ↑ Дефініцію господарства ми даємо в иншому місці (Економічний стан козаків Полтавського полку в 1767 р., Наук. Зб. за 1924 р. с. 94).
