СЕРГІЙ ШАМРАЙ.
Передусім ми скажемо кілька слів про матеріял, яким ми користувалися[1]. Це 220 том Рум'янцівського Опису, з тієї частини його, яка переховується в Рукописному відділі Фундаментальної Бібліотеки кол. Університету, тепер Київського ІНО. До цього тому додано також том документів за № 219. На жаль, опис м. Баришполя неповний. Ми не маємо кінця його. Правда, можна гадати, що бракує лиш невеликої кількости дворів: ми маємо тут 527 дв., тимчасом як, напр., у Козельці, що мав бути що-до розміру, правдоподібно, більш-менш однаковий з Баришполем, усього 560 дв. Це дає підставу думати, що бракує в опису якоїсь сотні дворів (а може й менше)[2]; хоч, треба сказати, є згадка про три вулиці, яких ми в Опису не бачимо, — доводиться припустити, що ці вулиці, — до речи, здається, на околиці, були невеликі.
В тому томі Опису, що дійшов до нас, є всього три зшитки на 957 аркушів. У першому — 122 арк., опис 100 дворів, у другому 508 арк., — 260 дворів, у третьому 327 — 167 дворів.
На початку тому стоїть напис: „Опись Малоросійского Кіевского полку сотеному мѣстечку Борисполь учиненная Орловского Пехотного полку премьеръ мајоромъ Аршаневскимъ обще тогожъ полку Кіевского, Бунчуковымъ товарищемъ Савичемъ, 1766 году“. Хоч у дійсності, як видко, бунчуковий товариш Савич не з'явився і засвідчували кожний зшиток тільки пр.-майор Аршаневський і значков. тов. Шаула; писав-же його канцелярист М. Бурмачевський.
Як відомо, бунчуковий товариш Савич не з'явився з тих причин, що ніби-то не вважав результат Опису за правдивий, себ-то сумнівався в уважності й сумлінності тих, що його переводили[3].
Його рапорт про це кидає сумнів на дані цього опису, що-до Київського полку, й примушує нас спинитися трохи на цьому питанню.
Як доносив Савич, опис у Київському полку провадили дуже поспішаючи „и не столь наблюдаемы были в вѣрнейшей переписи обстоятельства, сколь нужна была імъ скорость“[4]; переводили його російські
- ↑ Уривок з цієї праці подано в „Істор.-Географ. Збірн.“ I.
- ↑ У Воронкові-ж ми бачимо тільки 381 двір, в Острі 384 дв.
- ↑ Максимовичъ. Дѣятельность гр. Румянцева-Задунайского, Нѣж. 1913, т. І, ст. 289—291.
- ↑ ibid.