родахъ и мѣстечкахъ обыватели всѣ без вичисленія потому и донынѣ именуются мещанами, а не подданими“…
Притягнено теж і инші документи. „Да і в давнихъ при сотеннихъ канцеляріяхъ имеющихся книгахъ, в коих вписани купчіе крепости и другіе записы, гражданскіе жителы написаны мещанами а не посполитимы, особливо же і в сискавшихся в двоихъ сотняхъ, полковой Лубенской и Чигриндубровской, полских давнихъ привилегіяхъ (коихъ при том копіи приложены) тѣ ж граждане и майстеровіе цеховіе люди наименованы мещанами і в едной з тѣхъ привилегій… написано что касается к дѣлу замковому и городовому поступать и быть имъ мещанамъ по обыкновенію такому, какъ в Кіевѣ (Лубен полк. канц.); кромѣ же того от майстрату козелецкого какіе в полковую кіевскую канцелярію представлени справочніе с подлиннихъ в ономъ майстратѣ имѣющихся разнихъ крепостей, яко то государственнихъ грамотъ и гетманскихъ универсаловъ на ихъ мещанскіе права і волности, копіи, коихъ де города Козелца обывателей точно показано і в онихъ крепостяхъ мещанамы, да и цеховихъ же ремеснихъ людей в универсалѣ гетмана Сомка 1663 году априля 6 дня данном найменовано по тому ж мещанамы“ (Київ. полк. канц.).
Магістрат Чернігівський покликувавсь на грамоти королівські та царські грамоти і на універсали гетьманські, які потверджували магдебурзьке право містам, і як висновок зазначив: „яко всякіе люде купци ремесники, всякіе шинкари, перекупнѣ и всякой мѣской кондиціи люде ж утверждены на волностяхъ ведлугъ права майдебурского вѣчне, так всѣ тіе числится, писатись и должны быть мещанамы и писаны в ревизіяхъ мещанами ж“.
Про міщанство міста Березни зазначено, що „граждане іздревле по гражданскому состоянію состоять мещанамы“, мають „учрежденную по указамъ е. і в. и малороссійскимъ правам ратушъ“, в якій „отправляются какъ указаніе е. і. в. дела, такъ и по указамъ е. і. в. и малороссійскимъ правамъ отправляются суди и росправи“, мають теж „прежнихъ гетмановъ универсали въ которихъ не толко подтверждаютъ ихъ прежніе всѣ гетманы мещанами, но и села и мелницы имъ на ратушъ надалы“.
Цікаво, що міщанство м. Мени виявило певну уважність до минулого свого, бажання уявити собі його трохи докладніш. Вони писали так. „От давнихъ летъ городъ Мена противъ другихъ знатнихъ городовъ, а писано де его не местечкомъ, а настоящимъ городомъ Меною, в якомъ іздревле за владѣнія полского жили высланніе от державцы всей Сѣвери подкоморего (?) сандимирского коронного дозорци, а именно 1639 июня 13 д. жилъ Іванъ Горбачевскій, 1641 июня 17 Павелъ Бобровницкій, 1642 июня 17 Адамъ Козановскій, от которихъ де высланнихъ в техъ же вышеймененнихъ годахъ, чему будетъ летъ болѣе ста, дано мещанамъ менскимъ цеховъ кравецкого, шевского и ковалского писменніе полскимъ діялектомъ писанніе за печатма крепости, а во онихъ де написано мещанъ мещанами, а не посполитими, и что мещане техъ цеховъ волни были от посилокъ не належнихь и от гаченя гребелного
