це принагідно, коли оглядав ревізор, як зроблено вежі та як їх треба направити, зміцнити і — може — підраховували, скільки піде на це дерева.
„Перед тим здавна“ це звичайне покликання людности на старовину та пояснення нарікань на кривди, примушення, новини адміністрації. Триматись давньої норми, не збільшуючи її — це загальне бажання, але в дійсності доводиться зустрічатись з нахилом адміністрації це збільшити, накинути нове, зайве. В заяві житомирської людности з скаргою на новини п. Бабинського, кинуто цікаву згадку, яку не пояснено докладніш. Пан Бабинський, казали земяни та міщани, побравши у господаря гроші, приневолив возити дерево, новину вчинив, грабив. На що саме було взято гроші з скарбу господарського, тут не пояснено. Можна думати, коли пригадати инші випадки, що гроші з скарбу дано було на якісь перебудови чи щось подібне, а п. Бабинський все-ж-таки примушував, накидав на земян і міщан нову незвиклу роботу, яку виконати можна було инакше на господарські гроші. Це один з прикладів зловживань місцевої замкової адміністрації, яка дуже часто не виявляла вповні своїх матеріяльних ресурсів, потаювала їх, щоб перекинути дещо на скарб, а дещо на місцеву людність, збільшуючи її тягар. Для того, щоб перевірити, оскільки такі заяви адміністрації справедливі і щоб виявити, коли треба, їх безпідставність перед урядовими ревізорами, треба було добре знати стан старостинських прибутків, звичайні матеріяльні засоби та ті зміни, які тут бували завдяки тим чи иншим обставинам. Коли староста вираховував всі свої прибутки, зазначаючи, що саме з чого йде, могли бути і дійсні зменшення прибутків старостинського уряду, але наслідком деяких старостинських комбінацій, що не відразу кидались у вічі. Коли до замку приписані були певні села і прибутки з них ішли до старостинського скарбу на загальні потреби, то староста міг тут зробити деякі зміни вигідні для нього, наслідком чого зменшувався контингент старостинських сіл та рівень прибутків з них, між тим тут не було загального погіршення обставин, чим староста легко міг поясняти стан речей в обговореннях з ревізорами. Як-раз тут і могло стати в пригоді добре ознайомлення земянства та міщанства з фінансовими справами замку, з його прибутками та видатками, змінами, які тут стались, та з причинами тих змін. Справа прибутків замку та замкових сіл взагалі була не легка, коли навіть староста і не мав причини про щось умовчувати. Місцевими селами забезпечували службу шляхти, ця служба, безперечно, була потрібна і замок без неї обійтись не міг, але широке роздавання замкових сіл підрізувало прибутки замку і примушувало старостинський уряд накидати більше на міщанство та селянство. Тут розходились інтереси тих верстов, що так солідарно виступали звичайно в проханнях про полегшення перед в. князівською владою та в скаргах на недбальство чи зловживання старостинської влади. Там спільні були їх виступи, а тут в обговоренню про роздані та відірвані від замку села шляхта не могла виступати, бо це порушувало-б її власні інтереси. Отже тільки міщанство та замкове селянство могло рі-
